25 років школі №4. Як це було

Так людно  у новому мікрорайоні ще не було старих і малих, які вий шли першого осіннього ранку на його вулиці, рід нило хвилюючо-збуджене почуття зустрічі з новою школою. Щоб уявити значення цієї події для нашого міста, варто сказати, що попередня школа з'явилась у ньому півстоліття тому. Тож, ледве засіріло надворі, як спалахнули вікна навколишніх будинків мів. Хто спав цієї очі неспокійніше — мами, які допізна чаклували над фартушками і комірцями, чи діти, які раз по розкладали у новеньких портфелях чистенькі зошити й підручники? Рік у рік повторюється свято першого дзвоника, але щоразу тими і другими переживається, ніби вперше. Настільки воно радісне і жадане.

- Школо! Рівняйсь,  струнко! — лунає перша команда військкерівника, і свято починається. На урочисту лінійку запрошуються наймолодші школярі, яким випала честь стати першими корінними мешканцями нової школи, адже вони першими пройдуть тут повний десятирічний курс наук. Усього ж позавчора в Очакові стали новоселами 1100 школярів.

З святом дитинства, днем знань, присутніх школярів, батьків, бабусь і дідусів — вітає директор школи Анатолій Олександрович Кукін. Він дає слово секретарю райкому Компартії  України Г.Ф. Крикун. Усіх згадала Галина Федорівно, хто доклав частку своєї душі і вміння до створення нової красуні-школи. Це, передусім,  колектив МПМН-1, очолюваний В.С. Андрющенком. Муляри, штукатури і маляри цієї організації провели на новобудові понад 17 тисяч людино-днів. Велику допомогу будівельникам надали трудові колективи КБДГ, рибокомбінату, госпрозрахункової рембуддільниці, комбінату комунальних підприємств і райпобуткомбінату, рибколгоспу «Чорноморець», гідровузла. А щоб ще красивішою стала школа, сяяла блиском нових парт і вікон, чимало постарались педагоги, учні і батьки. Спасибі всім!

— Ми, комуністи, хочемо бачити вас спраівжніми наслідувачами революційної, бойової і трудової слави старших поколінь, — сказала Галина Федорівна. — Покажіть це своїм ставленням до навчання, турботою про товаришів, непримиренністю до всього, що заважає будувати життя за нашими радянськими нормами. Хай відповіддю на турботу старших стануть відмінне навчання, добра слава про ваші комсомольські і піонерські справи.

Нахил нової школи —  поглиблене вивчення образотворчого мистецтва. Тож невипадково у відкритті нової школи взяла участь солідна когорта художників — членів Миколаївської Спілки художників.

Виступаючи перед школярами і гостями свята першого дзвоника, заслужений художник УРСР М. О. Ряснянський сказав: «Земля очаківська, овіяна славою суворовських знамен, подвигами легендарного лейтенанта Шмідта, солдатів Великої Вітчизняної, зобов'язує вас жити гідно. Хай не всі з вас стануть художниками, але любов до прекрасного, певен, збережете на все життя».

З вітаннями і словами подяки на урочистій лінійці виступили начальник МПМК-1 В. С. Андрющенко, працівник райспоживтовариства Т. В. Баранова, член батьківського комітету школи В. М. Манжос, вчителька першого класу С.З. Фотіна, дев'ятикласниця А. Репіна, заступник голови міськрайвиконкому О.О.Курячий.

Будівельники вручають господарям символічний ключ. Приймаючи його А.О.Кукін запевнив присутніх, що за його допомогою педагогічний колектив, учні середньої школи №4 знайдуть дорогу в країну знань.

Лунає традиційний шкільний дзвоник, падає долу червона стрічка. “Ласкаво просимо!” - запрошує школа учасників і гостей свята. І тієї ж миті звичайним шумом наповнились її коридори і класи. Ось коли забився пульс нової школи. Хай буде він рівним і нестримним.

Н.Антонова
“Чорноморська зірка” № 106, від 3 вересня 1988 р.