День мігруючих птахів

В екологічному календарі «День мігруючих птахів», котрий святкувався 12-13 травня 2012 р. та проходив під гаслом «Мігруючі птахи і люди – разом крізь час», займає особливе місце, хоча б тому, що Україна ратифікувала «Угоду про збереження мігруючих видів тварин» (Бонська конвенція) та «Угоду про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів».

Дійсно, міграції птахів не залишають байдужими більшість людей. Весною ми очікуємо прильоту ластівок, як вісників весни, а восени з сумом проводжаємо зграї журавлів. Перельоти птахів завжди привертали увагу людей, про це свідчать численні історичні джерела, міфи та витвори мистецтва. Учасники конкурсу "Мій рідний край" прийняли участь у орнітологічній вікторині під час подорожі на Кінбурнську косу.

Міграція, як біологічне явище, вже понад 100 років ґрунтовно досліджується орнітологами та іншими науковцями. Вперше кільцювання було використано в 1899 р. в Данії, а піонером цієї справи в Україні був засновник заповідника «Асканія-Нова» Ф.Е. Фальц-Фейн, який в 1890-х роках провів перші вдалі експерименти.

На Миколаївщині вперше кільцювання птахів було проведено в 1913 р. Птахів кільцювали у м. Миколаїв члени орнітологічного гуртка, організованого при Миколаївському товаристві любителів природи. Метод кільцювання й до цього часу залишається найбільш дієвим та широковживаним.

Пізніше міграції почали вивчати за допомогою радарів, а в останнє десятиріччя все частіше використовується метод супутникового слідкування. Зауважимо, що останній метод перевернув уяву про міграції птахів, виявилось що одні й ті ж особини можуть в різні роки летіти на місця зимівлі та назад, різними шляхами, інколи значно відхилятися від «курсу», або навіть міняти місця зимівлі чи гніздування. Деякі з помічених таким чином птахів, пролітали й над Очаківщиною, наприклад, червоноволі казарки (вид гусей), помічені взимку в Болгарії, пролетіли цієї весни над Кінбурнською косою.

З птахів, що гніздяться в Очаківському р-ні, найбільші відстані пролітають ластівка сільська, крячок річковий та сокіл – кібчик, котрі зимують на півдні Африки. Підтвердженням цього є нещодавно піймана сільська ластівка з кільцем з Танзанії (Кенія).

Дослідження міграцій та інших переміщень птахів має також природоохоронне та практичне значення. Так, дієва охорона певного виду птахів у місцях гніздування буде малоефективною, якщо їх будуть знищувати на місцях міграцій або зимівель, чому є багато прикладів. Так, в Білорусії описаний випадок, коли до гнізда весною прилетів білий лелека з африканською стрілою в крилі. Необхідно зауважити, що для птахів загрозу становить не лише їх пряме знищення, а й зникнення місць в яких вони годуються, відпочивають і т.п., наприклад, осушення плавнів чи вирубування лісу. Практичне значення вивчення міграції полягає в тому, що птахи становлять загрозу для повітряного транспорту, можуть переносити певні хвороби та організми на значні відстані. Особливості міграцій птахів враховуються при встановленні вітрогенераторів.

Південь Очаківського р-ну, особливо Кінбурська коса, є важливим коридором для мігруючих птахів, особливо для тих, котрі зупиняються тут для відпочинку та годівлі. Це в першу чергу, водно-болотяні (качки, кулики, мартини, чаплі, пелікани) та дрібні горобині птахи (дрозди, кропив’янки, кам’янки, сорокопуди та інші), чисельність яких вимірюється щонайменше десятками тисяч особин.

Вже біля 20 років охороною мігруючих птахів та місць їх проживання на Кінбурнському півострові займається регіональний ландшафтний парк «Кінбурнська коса». Нещодавно до цієї роботи долучився і національний природний парк «Білобережжя Святослава», сфера впливу якого розширилась.

А взагалі потрібно пам’ятати, що зберігаючи птахів та місця їх проживання, ми зберігаємо і природний простір для людей, оскільки все в природі пов’язане між собою.

К. Редінов, орнітолог РЛП «Кінбурнська коса» та НПП «Білобережжя Святослава»