Право на податкову знижку




За результатами проведеної Очаківською ОДПІ « гарячої лінії» пропонуємо   вашій увазі відповіді на запитання, поставлені під час проведення телефонної лінії.

1. Чи є категорії громадян — платників податку, які не мають законодавчого права скористатися правом на податкову знижку?

Податкова знижка може застосовуватися виключно до доходів, одержаних протягом року платником податку у вигляді заробітної плати, зменшеної на суму єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, — обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника та податкової соціальної пільги за її наявності. Загальна сума податкової знижки не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755VI (далі — Податковий кодекс). Тобто такі категорії громадян, як приватні підприємці та самозайняті особи, які не отримують безпосередньо заробітної плати, не мають права скористатися податковою знижкою. Крім того, податкову знижку не можуть одержати військовослужбовці та інші особи, які згідно з умовами оплати праці отримують доходи, відмінні від заробітної плати. Цього права також не мають усі інші особи, які одержують виключно доходи, відмінні від заробітної плати.

Новацією, запровадженою Податковим кодексом, є право на отримання податкової знижки резидентом — фізичною особою, який через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку та офіційно повідомив про це відповідний орган державної податкової служби і має про це відмітку у паспорті.

Якщо платник податку не скористався правом на отримання податкової знижки за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.

2. У які строки слід сплатити суму податку, донараховану податковою інспекцією за річною податковою декларацією?

Пунктом 179.7 ст. 179 Податкового кодексу визначено, що фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

3. Чи має батько право на податкову знижку, якщо договір на навчання укладено між вузом та батьком студента, а квитанції на оплату оформлено на ім’я студента, який не має самостійних джерел доходу?

Так, оскільки Законом України від 23.05.91 р. № 1060XII «Про освіту» встановлено, що за неповнолітніх дітей (до 18 років) договір на навчання повинен укладатися їхніми батьками, але при цьому в договорі обов’язково зазначаються прізвище, ім’я, по-батькові особи, яка безпосередньо навчатиметься (дитини). Враховуючи норми Сімейного та Цивільного кодексів України, платник податку — батько може скористатися правом на податкову знижку на навчання своєї дитини, якщо як підтвердні документи він пред’явить квитанції на оплату навчання згідно з укладеним договором, оформлені на ім’я дитини-студента, який не має самостійних джерел доходу.

4. Чи може інша особа подати за платника податку річну податкову декларацію про майновий стан і доходи?

Платник заповнює податкову декларацію самостійно або це може зробити нотаріально уповноважена ним на це особа у порядку, передбаченому п. 179.5 ст. 179 Податкового кодексу. За неповнолітніх осіб або осіб, визнаних судом недієздатними, податкову декларацію подають їхні батьки (опікуни, піклувальники). Обов’язок щодо заповнення та подання податкової декларації про доходи, отримані протягом звітного року платником податку, який помер, покладається на спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців).

5. Яким чином оподатковується дохід, отриманий від продажу фізичною особою нерухомого майна — квартири, що перебуває у власності фізичної особи менше ніж три роки?

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід від операцій з продажу нерухомого майна, розмір якого визначається згідно з положеннями ст. 172 Податкового кодексу.

Відповідно до п. 172.1 цієї статті дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. № 2768ІІІ залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

При цьому згідно з п. 172.2 ст. 172 Податкового кодексу дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більше ніж одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 цієї статті, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 цього Кодексу.

Дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи із ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону (абзац перший п. 172.3 ст. 172 Податкового кодексу).