Передноворічна пригода

Усі мабуть добре пам’ятають очаківську передноворічну хуртовину. В перший вечір, як розігралася негода та люди ще не розуміли наскільки це все небезпечно, герой нашої розповіді повертався до міста з с. Чорноморка.

Вже був вечір. Його машина застрягла у снігу біля ферми  (неподалік від цвинтаря). Олег (так звати чоловіка) закрив своє авто та  пішки рушив до Очакова. По дорозі йому зустрічалися заметені автомобілі  та декілька людей на зустріч. На дворі вже було темно, а негода посилювалась. Місцями товщина снігового покрою доходила до поясу. Йти було дуже важко. Інколи Олегу здавалося,  що його залишають сили. Дійшовши до вул. Потьомкіна він повернувся спиною до вітру, щоб перепочити. Набравшись сил, Олег зібрався йти знову в сторону мікрорайону.

На вулиці було приблизно 19.00 - 19.30, і тут він почув дитячий плач. Чоловік зупинився, прислухався. Нічого не було чути. Рушив далі. В цей момент знову почувся дитячий плач. Зупинившись став вглядатися навкруги в темряву. Нічого не було видно З’явилася думка, що замерзає  сам. Коли почав рух в бік Очакова, знову почув дитячий плач. І тут в в метрах п’яти від дороги побачив «чорний» нерухомий силует.  Наближившись в темряві розгледів силует жінки без верхнього одягу,  піднявши її побачив під нею дитину, яка була загорнута в верхній одяг матері.

Не маючи сил жінка обернула дитину в свій верхній одяг та прикрила від вітру своїм тілом. Вона весь час повторювала –подзвонить чоловіку. Її телефон не працював, та і сама вона була з сосульками на голові. Взявши дитину на руки, наказав жінці щоб вона трималась за його пояс,  вони пішли в бік Чорноморки.

Ще прямуючи до Очакова, Олег проходив поряд зі стоячим на дорозі в Малому Бейкуші позашляховиком. Автомобіль їхати не міг, але судячи по працюючому двигуну, водій знаходився в машині. Притягнувши матір з дитиною  до машини, чоловік попросив водія щоб їх пустили в машину. Опинившись в середині автомобіля та відігрівшись, дитина перестала плакати.

Жінка зігрівшись назвала номер телефону свого чоловіка, і з телефону водія, Олег передзвонив чоловіку. Той відповів схвильованим голосом (вочевидь він хвилювався та вже розшукував жінку та дитину). Олег назвав місце їх находження. Той відповів – біжу. Відігрівшись, Олег попросив водія зачекати чоловіка, а сам пішов знову в напрямку Очакова. Коли він виходив з машини дівчинка вже посміхалася. Ця історія закінчилася добре.

Ми дуже вдячні Олегу за його вчинок.

P.S. Почувши цю історію від Олега,  виникло бажання,  щоб ці люди зустрілися і дівчинка подивилася в очі своєму рятівнику.
Конт. тел. 063 977 34 25 Олег Іванов

Микола Черниш,
депутат міськради
Газета «Очаківський тиждень»
№59 от 12 апреля 2015 г.