Подбаємо про старих. Волонтери Червоного Хреста.

Поки ми молоді, думка про старість здається нам такою далекою і навіть неможливою, ми навіть не замислюється про це. Гладячи на старих, іноді ми молоді говоримо, ніж тягнути таке жалюгідне існування краще відразу піти в інший світ.

Одним із важливих завдань Очаківської міськрайонної організації Товариства Червоного Хреста України – це робота з молоддю, волонтерами нашого міста та районну. 

Так в кінці квітня нашою організацією  разом з відділом освіти була проведена дуже велика та неоціненна робота по наданню допомоги одиноким людям похилого віку. Всі школи прийняли активну участь в цьому заході.

Під час акції учні волонтери прибирали в кімнатах, мили вікна, двері, підлоги, знімали пил зі стін, витрушували білизну, прибирали на подвір’ях, в палісадниках, копали грядки.

Волонтерська любов проявилась не тільки до людей похилого віку, але і до тварин, нагодували маленьких кошенят.

Частинка душі, подарована цим людям, мені здається, і є  велика мета волонтерського руху.

Ну і, звичайно ж, надати допомогу, щоб в квартирах стало чисто, затишно після зими, вікна щоб заблищали, світ був видний в яскравих фарбах.

Волонтери попрацювали дуже гарно, отримали задоволення від того, що принесли радість і чистоту в будинок. Як сказала одна дівчина  «Мені подобається це робити, допомагати пенсіонерам. Мені здається, вони беззахисні, вони ж самі не можуть».

Очаківська організація Товариства Червоного Хреста дуже вдячна нашим волонтерам 9 класів: Чернову Андрію, Казаковій Ганні, Цисельскому Максиму, Стасюк Вікторії – ЗОШ № 1; Циліну Артуру, Поповій Ксенії, Антонюк Карині волонтерам ЗОШ № 2; Горгос Олександру, Воробйовій Марині, Христині, Печурі Дарині  ЗОШ № 3; Соковській Вікторії, Буділовській Ірині, Антоновій Богдані, Стокалюк Діані ЗОШ № 4, а також педагогам організаторам цих шкіл.

Давайте зробимо цих одиноких людей НАШИМИ - адже людина, якій ти безкорисливо даруєш частинку свого серця, стає своїм. А подароване тепло завжди повертається примноженням.

Не унижайте одиноких стариков,
Общаясь с ними только из приличия.
Не создавайте дополнительных оков,
Своим безжалостно-глубоким безразличием.

Они слабее, беззащитнее, чем мы
Добрее, лучше с ними надо обращаться.
И не они нам, это мы им всем должны,
За жизнь свою, сегодня поклоняться.

Не обижайте одиноких стариков,
Простите их сегодняшнюю слабость.
Не их вина, что мир сейчас таков…
Поймите их! И уважайте старость…

Не обижайте стариков. Не надо!
Они свою большую жизнь прошли,
У них теперь одна лишь есть отрада,
Которую вы им бы дать могли!
Обрадует их добрая улыбка
И несколько простых, но теплых слов.
Их жизнь уже и так недолга и зыбка,
И вся из боли и тревожных снов.
Они живут в своих воспоминаниях
В их стариковских неспокойных снах,
Им видится война и время созиданья,
И маленькие дети на руках...
Пусть в чем-нибудь они и виноваты,
Вы не ищите злых,колючих слов.
Они-вчерашние солдатки и солдаты,
ПРОШУ-НЕ ОБИЖАЙТЕ СТАРИКОВ!

колектив Очаківської організації
Товариства Червоного Хреста