Дискотека «Бригантина»
Початок квітня 1979 р. Цього разу зал коктейль-бару у торговому центрі «Очаків» перетворився на справжній музичний салон на фоні святково одягненої і урочисто настроєної молоді особливої привабливості набуває інтер’єр залу: його мозаїчні і карбовані панно, романтичні світильники з кольорового скла… Одним словом, все те, що в інші дні затмарюється сірими постатями, які відчайдушно хлебчуть горілку. А сьогодні до залу прийшли його справжні хазяї – комсомольці і молодь міста.
Троє ведучих радо вітають присутніх. Вони такі ж молоді і гарні, як і ті, хто сидить за столиками і з перших слів одного з них – Валерія Потьомкіна, режисера РДК, між влаштувачами і учасниками вечора встановлюється справжній душевний контакт. Другий ведучий – Микола Передрій оголошує перший урок дискотеки – історія «біт-музики»… Лунають звуки джазу - і на екрані спалахує таж сама музика - тільки в кольорі… Перший «диск» пущено.
Трохи історії. Ця форма організації дозвілля була знайдена не одразу. Хоч молодіжний клуб «Бригантина», який в основному здійснив підготовку і проведення цього вечора, працює давно. Були пошуки… А між тим молодь міста шукала розваг…
Перше слово сказали клубники. З сумом придивляючись до танцювальних вечорів, які перетворилися на жалюгідні «танцюлькі», вирішили: треба щось робити і негайно. Так з’явилась школа бальних танців, яку очолила молодий хореограф РБК Тетяна Зуєва. Перший же конкурс бальних танців показав великий потяг молоді до високого майстерства і хореографії. Але він показав і інше: молодь не тільки хоче вміти танцювати, співати – вона хоче й знати все про танець, пісню, музику.
Друге, й дуже вагоме слово, сказали представники райкому комсомолу. Це його перший секретар Микола Павлов запропонував синтезувати різні форми клубної роботи (та й не тільки клубної). І з’явилась наша перша молодіжна дискотека – своєрідний клуб: з музикою, танцем, цікавою розповіддю.
Дискотека не потерпляє «гостей». Вона любить активних учасників. Для цього багато попрацювали її сценаристи – працівники Будинку культури. І з цього боку все було гаразд. Один за одним змінялись диски – «Що таке біт-музика?», «Вчитесь танцювати» (сучасні молодіжні бальні танці показали переможці районного конкурсу бальних танців0. Слайд-фільм «Країна моя» змінився «диском» про творчість популярної естрадної співачки Алли Пугачової. Все це було проведено, що називається «на єдиному диханні». Ведучий відходив «у бік» лише для того, щоб дати слово учаснику дискотеки. А що ви вмієте? Що ви знаєте? Що ви думаєте? Це виявляли танці, ігри, вікторини…
Гірше з технікою. Її зібрали «з миру по нитці» влаштовувачі дискотеки. А це – молодь різних професій: культпрацівники, кінофікатори, побутовики, торговельники. Цей технічний «коктейль» дещо знижує ефект такого чудового заходу, як дискотека. Обмаль слайдів, недостатньо чіткий звукозапис – неодмінно послабляють інтерес і увагу слухачів-глядачів.
«Частіше проводити дискотеку», «Проводити дискотеку два рази на місяць»…цілий «дощ» записок до ведучих. Цей захід викликав не тільки спільне схвалення, а й багато думок, пропозицій. Ось деякі з них: «Нам потрібний молодіжний клуб». «Таку форму роботи, як дискотека дуже добре запровадити і для людей більш старшого віку», «Нам потрібне постійне приміщення для проведення дискотеки. Його хазяїн має бути і володарем необхідної апаратури». Одним словом, є над чим працювати. Тим більше, що на добрі результати нашої праці чекають сотні людей, зацікавлених в розвитку молодіжного відпочинку.
В.Кошіль, газета «ЧЗ» 1979 р.
Газета «Очаківський тиждень» №94 от 31.01.2020 г.