День мігруючих птахів




В екологічному календарі «День мігруючих птахів», котрий відзначався 13-14 травня 2017 р. займає особливе місце, хоча б тому, що Україна ратифікувала «Угоду про збереження мігруючих видів тварин» та «Угоду про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів».


Пелікани 

Дійсно, міграції птахів не залишають байдужими більшість людей. Весною ми очікуємо прильоту ластівок, як вісників весни, а восени з сумом проводжаємо зграї журавлів. Перельоти птахів завжди привертали увагу людей, про це свідчать численні історичні джерела, міфи та витвори мистецтва.

Міграція, як біологічне явище, вже понад 110 років досліджується орнітологами та іншими науковцями. Вперше кільцювання було примінено в 1899 р. в Данії, а піонером цієї справи в Україні був засновник заповідника «Асканія-Нова» Ф.Е. Фальц-Фейн, який в 1890-х роках провів перші вдалі експерименти. На Миколаївщині вперше кільцювання птахів було проведено в 1913 р. Птахів кільцювали у м. Миколаїв члени орнітологічного гуртка, організованого при Миколаївському товаристві любителів природи. На Очаківщині кільцювати птахів в 1930-х рр. розпочали співробітники Чорноморського заповідника.


Зграя крячків та куликів

Метод кільцювання й до цього часу залишається найбільш дієвим та широковживаним. Поряд з металевими, почали використовувати і кольорові кільця. Завдяки останнім, птаха можна впізнати на відстані розглядаючи у бінокль. В 2016 р. орнітологами на Кінбурнській косі було прочитано понад 10 кольорових кілець, найбільше на тундровому кулику – побережнику чорногрудому. Виявилось, що побережники були окільцьовані у Польщі.
Пізніше міграції почали вивчати за допомогою радарів, а в останнє десятиріччя все частіше використовується метод супутникового слідкування. Останній метод перевернув уяву про міграції птахів, виявилось що одні й ті ж особини можуть в різні роки летіти на місця зимівлі та назад, різними шляхами, інколи значно відхилятися від «курсу», або навіть міняти місця зимівлі чи гніздування. Деякі з помічених таким чином птахів, пролітали й над Очаківщиною, наприклад, червоноволі казарки, соколи-балабани, кібчики. Кілька років назад через південь Миколаївщини пролетів дуже рідкісний стерв’ятник, про що ми дізнались завдяки супутниковому датчику.

З птахів, що гніздяться в Очаківському р-ні, найбільші відстані пролітають ластівка сільська, крячок річковий та сокіл – кібчик, котрі зимують на півдні Африки. Підтвердженням цього є піймана сільська ластівка з кільцем з Танзанії (Кенія).


Зграя морських пісочників

Дослідження міграцій та інших переміщень птахів має також природоохоронне та практичне значення. Так, дієва охорона певного виду птахів у місцях гніздування буде малоефективною, якщо їх будуть знищувати на місцях міграцій або зимівель, чому є багато прикладів. Так, в Білорусії описаний випадок, коли до гнізда весною прилетів білий лелека з африканською стрілою в крилі. Для птахів загрозу становить не лише їх пряме знищення, а й зникнення місць в яких вони годуються, відпочивають і т.п., наприклад, осушення плавнів чи вирубування лісу. Практичне значення вивчення міграції полягає в тому, що птахи становлять загрозу для повітряного транспорту, можуть переносити певні хвороби, зокрема пташиний грип, та організми на значні відстані. Особливості міграцій птахів враховують при встановленні вітряків.


Дерихвіст лучний (кулик – тіркушка)

Південь Очаківського р-ну, особливо Кінбурська коса, є важливим коридором для мігруючих птахів, особливо для тих, котрі зупиняються тут для відпочинку та годівлі. Це в першу чергу, водно-болотяні (качки, кулики, мартини, чаплі, пелікани та інші) та горобині птахи (дрозди, кропив’янки, кам’янки, сорокопуди та інші), чисельність яких вимірюється щонайменше десятками тисяч особин.

В цьому році виповнюється 25 років з того часу коли охороною мігруючих птахів та місць їх проживання на Кінбурнському півострові займається регіональний ландшафтний парк «Кінбурнська коса». Нещодавно до цієї роботи долучився і національний природний парк «Білобережжя Святослава», сфера впливу якого розширилась і на прилеглі території.

А взагалі потрібно пам’ятати, що зберігаючи птахів та місця їх проживання, ми зберігаємо і природний простір для людей, оскільки все в природі пов’язане між собою.

К. Редінов,
орнітолог РЛП «Кінбурнська коса» та
НПП «Білобережжя Святослава»