Чорноморська ОТГ ділиться досвідом




26 липня до Чорноморської ОТГ завітали представники необ’єднаних громад Донецької та Херсонської областей разом з представниками Миколаївського центру розвитку місцевого самоврядування на чолі з директором Бойко Валентином Анатолійовичем, з метою вивчення досвіду об’єднання прибережних громад Миколаївщини. Про шлях становлення громади, переваги та недоліки децентралізації, досвід роботи по-новому, досягнення громади з моменту утворення та плани на майбутнє розповів голова Чорноморської ОТГ Андрій Анатолійович Дмитренко, який вже 17-й рік очолює раніше сільську раду, а тепер і громаду.

- Коли ми стояли перед вибором, чи створювати громаду, в першу чергу вивчали законодавство, на базі якого все це відбувається. Мене весь час хвилювало питання, що в районі мало прислуховуються до голів сільських рад, особливо в питаннях середньої освіти, бо освіта завжди була підпорядкована районним структурам і, на жаль, те, що відбувалось, нам не завжди подобалось. Першим нашим кроком ще до моменту об’єднання було обговорення з директорами шкіл скасування збирання коштів на клас чи школу, як це було модно раніше, - розповідає А. Дмитренко. - Наступним мотивуючим кроком для нас стало те, що законодавство передбачило можливість забрати на себе повноваження з тих питань, які насправді найбільш гостро стоять в селах – це освіта, охорона здоров’я, культура, житлово-комунальне господарство, благоустрій і соціальний захист. Тому що та система, яка існувала в районі, була дуже неповоротка, неадекватно реагувала на ті виклики від людей, які потребували вирішення. І саме головне, ми порахували нашу дохідну базу, всі кошти, які дає держава на освіту, охорону здоров’я та решту питань, і вирішили спробувати бути самостійними.

У зв’язку з тим, що Чорноморка йшла поза Перспективним планом, область вмовила їх почекати з об’єднанням. Проте, бажання мати ресурси та можливості спонукали до об’єднання. Варто сказати, що люди неоднозначно ставилися до цього питання.

- Мені довелось провести десять зборів в селі Рівне і двоє – в селі Благодатне, під час яких чув багато неприємних речей і про себе, і про об’єднання. Та врешті прихильників об’єднання виявилось більше, і ми все-таки довели це питання до кінця та утворили у 2016 році об’єднану територіальну громаду.

Перше, з чого ми почали - не стали зволікати з питанням передачі об’єктів. В нас є комунікації з головою райдержадміністрації, з головою районної ради та депутатським корпусом, тому все вирішувалось оперативно. Першими установами, які перейшли від району до ОТГ, стали заклади освіти та охорони здоров’я. В таких питаннях не варто зволікати, реформи робляться швидко, їх «розкачувати» довго не можна. Стикалися, звісно, з проблемами, наприклад, реєстраційних дій, але врешті впорались. Також ми зважили необхідність створення всіх установ. Ми прислухалися до всіх порад, але вирішили, що не будемо створювати розгалужену систему управління. Для прикладу, у нас в системі управління Чорноморської ОТГ працює 9,5 штатних одиниць, а в Куцурубській ОТГ, яка в 2 рази більша – 57. За результатами року в нас показники значно кращі, ніж у них. Це говорить про те, що не завжди кількість штатних одиниць прямо пропорційна якості роботи тих установ, які вони очолюють. Тому, зваживши все, ми вирішили створити єдиний відділ освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, культури та інших речей, за яким числиться 4 штатних одиниці, по факту заповнено дві – начальник та спеціаліст по пільгах та субсидіях.

Після цього багато питань виникало з департаментом освіти, що нам потрібні методисти, управління освіти і таке інше. А для чого? Рівень знань дітей оцінюється за тестуванням, тобто ЗНО, діти отримують освіту на основі навчального плану, цей план затверджує Міністерство, реалізовує його школа. То де в цій схемі департамент? Більшість часу – це 4 дні на тиждень, заступники директорів шкіл займалися контролями, які потрібно відправляти на область. Тобто, купа непотрібного паперу, а результату нуль. Це зайва і нікому не потрібна робота. Обов’язок і освітніх структур, і наш – забезпечити надання якісних знань учням. І саме в громаді цього виходить добитися, аби робота була ефективною.
За півтора роки існування Чорноморської ОТГ А.А. Дмитренко визначив для себе 4 основні показники в роботі – це доходи на душу населення, доходи на га ріллі, видатки на душу населення і кількість адміністративно-управлінського апарату на кількість населення громади. Натомість в області рейтингові показники перевищують півтори сотні, більшість з яких взагалі не потрібні.

Поділився голова громади з гостями і досягненнями. В освітній галузі провели утеплення Чорноморської, Рівненської шкіл та НВК, замінили вікна на пластикові, робиться ремонт всередині приміщень. Не забув він згадати і про народного депутата України Б.Ю. Козиря, з допомогою якого були виділені кошти громадам-першопрохідцям на соцекономрозвиток.

- Ми, мабуть, мріяли все життя про таке, і в минулому році це здійснилось, за допомогою народного депутата нам були виділені кошти у сумі 5 млн. грн на теплосанацію школи, і тепер в класах дійсно стало тепло та затишно, - з захопленням згадує голова. - Тепер у планах налагодження інфраструктури в самій школі, бо в ній навчається 270 дітей, а розрахована вона на 687, і опалення приміщення обходиться дуже дорого.

По дошкільній освіті проблем взагалі в нас немає, вона була і лишається «на плечах» громади. В Чорноморському дитсадку проводилось утеплення ще у 2013 році. Єдине, що в цьому році була певна проблема із садочком в селі Рівне. Оскільки там дітей мало, а дитсадок розрахований був на 118 дітей, і працювало фактично дві групи з шести, було вирішено перевести їх до Рівненської школи.

- Ми порахували, провели два зібрання села, довели людям цифри – школа в Ріному на 300 дітей, садок на 118, давайте об’єднувати. В результаті - економія 600 тис. грн. на рік. Цю економію витрачаємо на ремонт, в садочку замінили все до рушника, зробили з трьох класів у школі групу, спальню і санвузол, все це за рахунок власних коштів. І вже у березні цього року відкрили напевно один з кращих дитячих садочків на Очаківщині, - поділився А. Дмитренко. - Звісно, було багато скептиків, навіщо це, що з будівлею буде. Але врешті люди прислухались, і все вийшло як на краще.

В цьому році також робиться спортивна зала в клубі села Рівне за рахунок зекономлених коштів та частини коштів соцекономрозвитку.

- В селі Рівне є тренер по боротьбі, який виховав 21-го кандидата у майстри спорту і одного майстра спорту. Тому не підтримати таку людину було б неправильно. Зараз зовнішні роботи там майже закінчено, переходимо до внутрішніх. Взагалі держава «перших ластівок» об’єднання підтримує. Так, ми минулого року отримали 5 млн. грн по соцеконому на школу, 936 тис. грн. на спортзал і 1,5 млн. грн на футбольне міні-поле в Рівненській школі. Також 2 млн. 916 тис. грн ми отримали інфраструктурних субвенцій, які витратили на теплосанацію Рівненської ЗОШ і зробили дорогу в Чорноморці по вул. Костенка.

Андрій Анатолійович крім того розповів, що у невеликому селі Благодатне повністю замінюють систему водозабезпечення, аби налагодити систему обліку, адже тільки так можна ефективно регулювати питання водозабезпечення, і проблем з «лівими врізками» не буде виникати.

Ще одне важливе питання для громади - це введення енергозберігаючих технологій. По школах вже майже все закінчили, залишилось завершити теплосанацію Рівненської ЗОШ і Благодатненського НВК. Ефект значний від утеплення, економія відчутна, як каже А. Дмитренко, навіть дуже.

- Ми плануємо відмовитися від традиційних джерел енергії і перевести заклади на альтернативні. В Чорноморському сільському клубі та дитячому садочку це вже зроблено, ще у 2010-2011 роках встановлено котельні, які використовують для опалення виноградні бубки та шкаралупу від соняшникового насіння. 64 т цих відходів вистачає для опалення цих закладів на цілий рік. І в них значно тепліше, а найголовніше – ми економніше використовуємо енергоресурси, тобто і бюджетні кошти, а також даємо роботу людям взимку. Також у 2013 році ми купили великий котел для школи, в який входить за один раз цілий тюк соломи. На рік потрібно 25-30 тис. тюків, що в порівнянні із газовим опалення є також дуже економним.

Розповів А. Дмитренко і про те, що вже давно житлово-комунальні послуги та послуги із водопостачання надає сільська рада, що викликало неабияке здивування серед багатьох присутніх та ще більше захоплення розповіддю.

- Надавач послуг ЖКГ та водопостачання – Чорноморська сільська рада по спеціальному фонду. В нас сміття вже протягом 10 років вивозиться безкоштовно для населення за рахунок коштів сільської ради, для цього є свій транспорт. Ми обслуговуємо бази відпочинку по вивозу сміття, нечистот, по освітленню територій, по прибиранню прилеглих територій, і в цьому році вже надаємо послуги з розміщення людей в наших закладах. Так, у колишньому дитсадку села Рівне ми розміщуємо будівельників ВЕС за 10 грн. на добу з людини. Кошти, звісно невеликі, але це початок, і будівля принаймні під охороною. От за рахунок всього цього, тобто за надані платні послуги, плануємо отримати в цьому році близько 3 млн. грн.

Дуже цікавило гостей, чи є в наявності швидка допомога, амбулаторії та пожежна частина, а особливо зацікавив безкоштовний вивіз сміття для населення, чого мабуть в наш час не зустріти в інших населених пунктах.
Андрій Анатолійович зауважив, що створення в громадах пожежних дружин та всіх центрів надання послуг не обов’язкове. У бюджетному кодексі прописано, який рівень бюджету за що відповідає. Питання пожежної охорони - це державне питання, як і швидкої допомоги та інших служб.

Також цікавило очільників сільських рад, які мають наміри і плани на об’єднання, скільки в Чорноморці баз відпочинку і які від них надходження. Всього у селі Чорноморка 29 баз відпочинку, зона відпочинку - 1600 метрів. Надходження до бюджету від них складають приблизно 2 млн. грн. на рік. Але, в порівнянні з надходженнями, вимог і у хазяїв баз, і у відпочиваючих, як каже А. Дмитренко, дуже багато, як і претензій, особливо щодо сміття.

- Саме головне, зрозумівши що робота з платниками податків на наших плечах, ми планували дохідну частину 8 млн.грн, а зробили 10. Цього року вже за 7 місяців – 7,5 млн. грн доходів, тобто 64% до річного плану. Все це не просто так, доводилось працювати з платниками податків, одноосібниками. Дуже важко з ними працювати, коли в сусідній Кам’янській сільській раді одноосібники подають нульові декларації, а ми вимагаємо по 200 грн. з га, в нас люди сплачують земельний податок в розмірі 1%, а там - значно менше. Та від цього страждає сама Кам’янка, недоотримуючи коштів до бюджету. Тому ця невідповідність є проблемою. Але люди повинні розуміти, що без їхніх податків не буде всього того, що ми зараз втілюємо, в першу чергу, і для них самих. Саме тому я неодноразово дякую нашим платникам податків за розуміння і свідомість. Я ж, зі свого боку, за кожну копійку перед людьми звітую, адже вони повинні знати, на що йдуть їхні податки.

- Маючи досвід роботи і в сільській раді, і в об’єднаній громаді, скажу однозначно, що працювати в громаді ефективніше, краще, але й важче. Тому що крім коштів і ресурсів, які ми отримали, ми отримали ще значно більшу відповідальність. Цього боятися не потрібно, варто об’єднуватись, адже результати говорять про те, що вибір про створення єдиної громади був правильним, - доповнив Андрій Анатолійович.
Своєю розповіддю голова зацікавив присутніх, і було видно, що комусь дуже хотілось перейняти його досвід, а хтось просто послухав, і взяв до уваги все сказане. Звісно, є скептики реформи децентралізації, але все більше керівники громад переконуються, що йти варто саме шляхом об’єднання.

- Саме головне в громаді, - зауважив А. Дмитренко для скептиків, - ми можемо казати виконавчій гілці влади «ні», головне в рамках закону. І треба не боятися брати відповідальність на себе, йти уперед і розуміти, що крім нас в наших селах ніхто нічого робити не буде. Громада повинна бути злагодженою, цілісною, правильно розставляти пріоритети, повинен бути план дій, і поетапно всі заходи виконувати, а для цього потрібні ресурси. Тому головним питанням в нашій роботі лишається робота з платниками податків. А для того, щоб прийняти рішення про об’єднання, потрібно врахувати всі «за» і «проти», зробити простий SWOT-аналіз і приймати рішення. Наша громада зробила крок в цьому напрямку, і можу з впевненістю сказати, що ми обрали правильний шлях. Повинні бути люди, які цією справою будуть «горіти» — тоді все вийде!

Під час візиту гості Донецької та Херсонської областей поділилися враженнями від зустрічі: «Ми приїхали побачити позитивні практики місцевого самоврядування. На власні очі вкотре переконалися, що реформа децентралізації – це реформа лідерів, вона приречена на успіх та є незворотньою».

Сам же директор Миколаївського центру розвитку місцевого самоврядування Бойко В.А. зазначив, що людям дуже все сподобалось. Він висловився, що Очаків та Чорноморська коса – одні з найчарівніших місць Миколаївської області.

- Це одна з перших громад, яка виносила ідею об’єднання, є що показати, починаючи із самої особистості керівника громади, який досить завзято, не повертаючи з визначеного шляху, почав цей процес у 2016 році, і закінчуючи інфраструктурою, яка створена за короткий час. Візитівкою Чорноморської ОТГ може бути будь-який соціальний об’єкт, особливо клуб у с. Чорноморка. Існують певні проблеми не лише в Очаківському районі, а й в інших, коли керівництво району не сприймає владу міста і навпаки, і на жаль, ця «міна» була закладена ще в радянські часи. Але Чорноморська громада є спроможною, і це всі побачили. З тими ж громадами, хто ще не визначився, сподіваємось, вони отримають переконливі аргументи, і час покаже, що буде далі. Нещодавно була можливість добровільно приєднатися Кам’янській сільраді, яка метається між можливим приєднанням до однієї з громад Нечаянського чи Миколаївського районів, і приєднанням до Чорноморської громади. Я був присутній на цьому зібранні, радив приєднатися до Чорноморської ОТГ. Але не почули, тому що там певний депутатський корпус, законсервований повністю на тому, щоб був один район - одна громада з центром в місті Очаків. В принципі, слушна ідея, вона може бути реалізована в майбутньому, але треба дати можливість громадам, які об’єднались, просто попрацювати хоча б ще 2-5 років, для того, щоб можна було остаточно побачити, здали вони іспит на здатність до самоорганізації, чи ні. Якщо ні, тоді можна розглядати питання «один район - одна громада».

Н. Пишук
Газета «Чорноморська зірка» №32 від 03.08.2018 р.