Літературна зустріч з Анатолієм Івановичем Кичинським
Мости поспалюють дотла,
листи, мов листя пале, спалять,
а пам’ять ляже, мов зола, –
і не спалити вже
ту пам’ять…
І неспалиму і живу,
її, мов книгу, розгортаю.
Все пам’ятаю.
Бо живу.
Тому й живу, що пам’ятаю.
Кичинський А. “Пам’ять”
27 червня 2018 року в затишній читальній залі Очаківської міської бібліотеки відбулася літературна зустріч-знайомство «Син землі Таврійської» з великим митцем, поетом, художником і просто щирою людиною Анатолієм Івановичем Кичинським.
Анатолій Іванович Кичинський - людина унікальна, обдарована Богом
На зустріч були запрошені поцінувачі поезії і мистецтва, вчителі, користувачі бібліотеки різних вікових категорій. Вітала читачів і гостя, людину унікальну, обдаровану Богом, Українця з великої літери, завідувач бібліотеки Ганна Біла.
Насамперед, цілком справедливо, наголосила на особливість таланту поета і художника – таланту творчості і людяності. Про це давали знати: поведінка (він навіть не присів за стілець йому запропонований), відкритий чистий погляд, характерна інтелігентна усмішка та своєрідна інтонаційність голосу Анатолія Кичинського.
Серед запрошених у залі були читачі, студенти, дорослі і малі...
Друг бібліотеки, літературознавець, краєзнавець, мистецтвознавець Коржова Світлана Іванівна представила присутнім творчість гостя бібліотеки.
Світлана Іванівна Коржова представила творчий шлях і прочитала вірші Кичинського А.І.
Кичинський Анатолій Іванович народився 4 квітня 1950 р. в селі Преображенці Чаплинського району на Херсонщині. У 17 років почав друкувати вірші в районних та обласних газетах. У студентські роки з’явилися його поетичні твори на сторінках обласних, а потім і всеукраїнських часописів “Вітчизна”, “Київ”, “Дніпро”, “Україна”, “Жовтень”, “Ранок”, в альманахах “Вітрила”, “Сузір’я”, Поезія”, “Степ” та в багатьох колективних збірках. Закінчив філологічний факультет Херсонського педагогічного інституту (1972) та Вищі літературні курси при Літературному інституті ім. О.М. Горького (1981). Працював кореспондентом-організатором Бюро пропаганди художньої літератури Спілки письменників України, керівником Херсонського обласного молодіжного об’єднання.
Поет є Членом Національної спілки письменників України, Асоціації українських письменників, Міжнародної асоціації письменників і публіцистів та почесний член Національної спілки художників України.
Лауреат літературних премій ім. Павла Усенка (1983) та ім. Бориса Нечерди (2000), 2006 р. за книги поезій "Пролітаючи над листопадом" та "Танець вогню" Анатолію Івановичу була присуджена найвища і найпрестижніша в Україні творча відзнака за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва (єдина на Херсонщині) - Національна премія України ім. Тараса Шевченка.
Йому також належать переклади грузинських, угорських, єврейських, білоруських і російських авторів.
Учасник численних письменницьких форумів та фестивалів. Лауреат Міжнародного академічного рейтингу популярності "Золота Фортуна" (2002 р.), Міжнародного фестивалю поезії "Київські лаври" (2006 р.) та Міжнародного поетичного фестивалю "Слов'янські обійми" (Болгарія, 2008 р.). Нагороджений медаллю "Незалежність України" (2005 р.).
Автор 20 поетичних книг, а також автор текстів багатьох популярних пісень: “Повернення додому” (На відстані сльози), “Пливе над світом біла наша хата”, “Підкова на щастя”, “Сама здогадайся”, “Літо з тобою”, “Розлука” (В'язниця), “Дощ”, “Дорога до мами” (Берегине свята), “Золота моя жінко…”, “Накинь на плечі плащ”, “Свічка”, “Акварель”, ці вірші поета поклали на музику такі відомі українські композитори, як Павло Дворський та В’ячеслав Дворський (Київ), Олексій Грицишин (Кривий Ріг), Ю.Поліщук (Рівне), Анатолій Шейченко (Херсон), Віталій Лазаренко, Єфім Александров, Марія Бурмака (Київ)...
Присутні на літературній зустрічі мали чудову нагоду прослухати у запису кілька згаданих пісень.
Лагунова Анна Володимирівна стала також поцінувачем тіорчості поета і висловила слова подяки митцю
Відкриваючи для себе Кичинського як поета, читачі дізналися, що він є ще й професійним художником. Живопис його теж якийсь поетичний. Ним створено низку високохудожніх живописних полотен, одним з яких проілюстровано його збірку «Небажаний свідок», це фрагмент картини «Спрага», яку видавці органічно винесли на обкладинку видання.
У його картинах багато простору, світла, степових просторів Таврії, квітів, барви спокійні і тут же емоційні. Він заворожує природним почуттям кольорової гами. В пейзажах і натюрмортах Кичинського розкриваються мінливі години доби: ранок, день, місячна ніч, пори року: зима та осінь, і все це приваблює світлою кольоровою гамою, мазки його пензля живі і колоритні. Багато полотен автора займають помітні місця в приватних колекціях не тільки в Україні, а й за її межами.
Із серії «Ніч яка місячна».
Квіти для мами. (Картон. Олія)
На думку херсонського художника, члена Національної спілки художників України, заслуженого діяча мистецтв України, народного художника України В.Чуприни «емоційне піднесення, такий ліризм у простих мотивах, підсилений кольоровим вирішенням, є домінантними у творах Кичинського-художника. Милуєшся ними і не можеш не думати про те, яка велика схожість існує між Поезією та Живописом, яка велика гармонія їх поєднує».
Херсонський митець презентував учасникам зустрічі свої картини.
Потім читав вірші з нової збірки "Вполювання вітру". Читаючи поезії, автор торкнувся струн кожної душі присутніх в залі.
Сьогоденні труднощі Анатолія Івановича, схоже, не лякають - він над ними і над собою по-доброму жартує:
З рідного неба накрапує дощик.
Степ шелестить, мов лавровий вінок.
Толя Кичинський, поет і художник,
любить вітчизну і гарних жінок.
Просяться фарба і слово на волю.
Щастя всміхається звіддалеки.
Жаль, що вітчизна Кичинського Толю
все-таки любить не так, як жінки.
Окремо, для наймолодшої слухачки, учениці другого класу Патенко Софійки, Анатолій Іванович згадав кілька миттєвостей дитинства із книги «Танець вогню»:
Де скакали гопки
двійко горобців,
билися навлобки
Двійко баранців.
Бились вони, бились,
доки не втомились.
А як помирились –
наче й не сварились… і так далі без кінця…
Всі присутні на заході мали прекрасну нагоду поспілкуватися з поетом-художником, розпитати про його дитинство, як почав малювати, коли почав писати, про тематику, ідеї, етапи створення творів. Спілкувалися, спілкувалися, спілкувалися….
На завершення Анатолій Іванович подарував бібліотеці одну зі своїх книжок «Вполювання вітру», а також дві чудові картини: фотокопію із серії «Ніч яка місячна» та акварель «Перед дощиком».
Момент дарування збірки поета Вполювання вітру і картин
До речі, окрема подяка голові Миколаївської регіональної Аграрної партії України Гасюку Анатолію Петровичу, який фінансово підтримав поета-художника і придбав ці картини для Очаківської міської бібліотеки.
Не залишили й ми нашого гостя без подарунків. Світлана Іванівна Коржова вручила від себе особисто дарунок поету, працівник Центру культури і дозвілля ВКМСТР Очаківської міської ради, організатор екскурсій Лагунова Анна подарувала Анатолію Івановичу рекламні буклети та рекламний плакат із зображенням найкращих місцевостей м. Очаків, а бібліотекарі, як і годиться, декілька книг і поетичних збірок «Плещеться хвиля блакитна», «Ветра надежды», «Очаков: страницы истории» та інші. А на добру і солодку згадку про зустріч в Очакові подарували ще й ексклюзивне варення із троянди і кульбабки.
Всі були горді і щасливі тим, що мали можливість поспілкуватися з справжнім талантом, поезія якого захоплює, пронизує душу, не відпускає і читається легко.
Серед наших читачів є також таланти, Любов Петрівна Рибалко на зустріч з поетом прийшла не одна, а зі своїми виробами
Ще довго не пустіла читальна зала, всі щиро дякували Анатолію Івановичу за теплу невимушену зустріч по-домашньому теплу і надихаючу.
Ганна Біла,
завідувач Очаківської міської бібліотеки
29.08.2018 р.