Очаков Пансионат Надежда

Куцурубській школі — 115 років!




«Школа наша - для нас найкраща, бо панує в цій школі щастя!..»

27 жовтня глядачева зала Куцурубського Будинку культури була переповнена. На святкування ювілею школи (а дата була солідна – 115 років!) зібралися усі мешканці села від найменших – вихованців дитсадочка, у яких навчання ще попереду, до найстарших – тих, хто, незважаючи на поважний вік, зберіг у серці незабутні спогади про цей «берег дитинства», друзів-однокласників, педагогів, які вчили їх не лише основ знань, а й головних правил життя. Прийшли учні та педагоги різних років, батьки та гості. За довгі 115 років змінилося не одне покоління учнів, які гамірливими струмочками щодня стікалися на уроки до цієї затишної пристані дитячих мрій та сподівань, «початку всіх початків». І усіх їх рідна школа зустрічала з гостинно розкритими обіймами.

Відкрила урочистості господиня – «диригент» злагодженого шкільного «оркестру», директор школи Т. В. Пікуль. Тетяна Василівна привітала присутніх зі святом та подякувала усім, хто прийшов розділити його з дружним колективом Куцурубської ЗОШ, і тим, хто завжди допомагає і підтримує її у вирішенні нагальних питань, в усіх справах і починаннях –педагогам та іншим працівникам школи, батькам, голові сільської ради Куцурубської ОТГ І. В. Копійці (у минулому теж випускниці цієї школи), депутатам Куцурубської сільської ради ОТГ Н. Д. Лаврик, Л. Л. Федоровій, С. А. Веселовській, Т. М. Яворській, А. В. Козубовському, А. В. Загребельному, директору Агрофірми «Лиманський» Є. А. Скрипнику, директору СВК «Лиманський» П. Г. Корнієнку, депутатам обласної ради П. М. Паламарюку та Х. З. Гемаєву, керівнику ТОВ Порт «Очаков» В. В. Сапезі, настоятелю Свято-Троїцької церкви с. Куцуруб отцю В. Струкалу, начальнику відділу з питань освіти, молоді, спорту, культури та медицини Куцурубської ОТГ Т. В. Дубіні та її методичному кабінету, завідувачу Куцурубського ДНЗ «Зірочка» Л. М. Слепендяєвій та її колективу, директору Куцурубської школи мистецтв А. Ф. Шевченко та її колективу, завідувачу Куцурубської публічної бібліотеки Т. О. Бурдизі-Ніколаєвій та О. А. Гонгало, голові профспілки працівників освіти району Т. А. Джаноян.

Як здавна ведеться на Україні, почесних гостей школярі вшанували запашними короваями на вишитих рушниках та подарували художні вироби, виготовлені руками майстрині гончарної справи Т.В. Іванець, яка прищеплює школярам любов до народної творчості.

А почесні гості, в свою чергу, подякували педагогам за їх невтомну благородну працю, побажали школі успіхів та процвітання, вчителям - здібних учнів і нев'янучого натхнення, а дітям – здійснення найсміливіших мрій, і вручили пам'ятні подарунки, зокрема І. В. Копійка і Т. В. Дубіна - сертифікат від сільської ради на 34 тис. грн. для оснащення 2-х кабінетів та 936 тис. грн. на реконструкцію даху спортзалу і старої школи, а Т. О. Бурдига-Ніколаєва – нарис про історію Куцурубської ЗОШ, її вчителів та кращих випускників з їх вітаннями до свята.

115 літ – термін немалий. Тож, вирішили пригадати, як усе починалося та разом перегорнути найцікавіші і найпам'ятніші сторінки історії Куцурубської щколи, розповівши про її ілюструючи їх відповідними фото на мультимедійних екранах, розташованих по обидва боки від сцени. А розпочиналася історія школи з заснування у 1872 році у с. Куцуруб Очаківського народного училища № 4, завідував яким О. М. Соколов, а Закон Божий викладав тесть художника Ждахи священик Господінов.

Приміщення під цей навчальний заклад було збудоване у 1902 році і мало 2 класні кімнати та квартиру для вчителя. У роки радянської влади, після введення обов'язкової 7-річної освіти кількість учнів зросла, і початкову школу перевели в окреме приміщення (колишню поміщицьку садибу), старші ж школярі почали навчатися у 2 зміни. З 1959 року школа стала 8-річною, а з 1976 - 10-річною, за ініціативи голови радгоспу «Лиманський» Б.А. Молдованова для неї було побудоване нове сучасне 2-поверхове приміщення. А завдяки іншому керівнику «Лиманського» - В. Г. Савченку, у 1993 році до нього була добудована ще одна 2-поверхівка.

З повоєнних років і до тепер Куцурубську школу очолювали невтомні й ініціативні керівники, справжні господарі – І. І. Швидкий, К. А. Валяренко, Ю. С. Туней, Ф. Н. Сілецький, Ю.П. Лінива, серед яких і її випускники — Л. М. Горгуленко, О. А. Зубкова, О. М. Власюк, та нинішній її директор Т.В. Пікуль.

А під їх керівництвом багато років ділилися з дітьми своїми знаннями та теплом свого серця вчителі-ветерани – М. К. Бойченко, В. М. Лагун, К. А. Лаврентієва, В. Ф. Кобилянська, О. М. Савченко та ін. Кожному з тих, хто нині знаходиться на заслуженому відпочинку та прийшов відзначити святкову дату разом з молодшими колегами, вручили у подарунок книгу про школу, підготовану педагогами та учнями наукового товариства «Шанс». А О. О. Данилова пригадала своїх колишніх наставників та улюблених учнів, і від імені усіх ветеранів побажала нинішньому колективу школи – вчителям та учням міцного здоров'я, успіхів у праці й навчанні, миру та благополуччя.

Кожен клас до ювілею школи підготував чудовий виступ, продемонструвавши справжню артистичність та творчі таланти. Багато щирих пісень з побажаннями щастя і добра та яскравих запальних таночків були присвячені рідній Україні і її славному народу, щасливій і радісній порі шкільного дитинства. А талановито виконані сучасними школярами та колишніми випускниками жартівливі мініатюри про шкільне життя-буття викликали серед присутніх веселий сміх і бурхливі оплески. Презентували свої музичні дарунки до свята й музиканти-професіонали - теж колишній випускник школи, знаний на Очаківщині вокаліст В. І. Зволинський – пісню «Вчителько моя» - присвяту всім педагогам, колеги з Куцурубської ДШМ – пісню, написану В. Бут, і присвячену «ювілярці», а також – вихователі ДНЗ «Зірочка» - пісню «Одноклассники».

Свято вийшло масштабним і яскравим, але водночас – по-сімейному теплим. Учні, їх батьки та гості за представленими по черзі на екранах дитячими фото відгадували нинішніх вчителів Куцурубської ЗОШ. А на завершення на сцену вийшла дружна шкільна родина: спочатку педагоги на чолі з Т. В. Пікуль, заспівавши разом на прощання пісню про свою рідну школу, справжній її гімн, написаний вчителем української мови і літератури П. В. Ключко а потім і майбутня надія та гордість школи, її юнь разом з вчителькою початкових класів Г. М. Білозор, адресуючи усім присутнім на добру згадку слова-побажання: «А ми бажаєм вам добра, щоб наче сад, душа цвіла, щоб зорі падали в долоні!»

Л. Кочмар
№87-88 від 3.11.2017 р.