Свято вулиці Суворова
Про те, що вулиці мають своє свято, ми вже нагадували в минулих номерах. Продовжимо розповідь про добру традицію в нашому місті, яка відбулася в 80-х р минулого століття.
«У рамках II Всесоюзного фестивалю народної творчості 25 травня 1986 р. у місті Очакові відбулося свято вулиці Суворова. В його підготовці та проведені взяли участь міськрада, міськкомунгосп, агітатори, активісти вуличного комітету на чолі з його головою Г.С.Даскал, працівники торгівлі. Очолили всю роботу районний Будинок культури та військово-історичний музей ім.. О.В.Суворова – структурні підрозділи міського соціально-культурного комплексу «Червона гвоздика».
Святково прикрашена площа перед Будинком культури. Привертають увагу декоративні прапори з символікою миру, вхід на площу перекритий червоною стрічкою. Музичні позивні сповіщають про початок свята. Його ведуча Ірина Звіададзе запрошує голову вуличного комітету Г.С.Даскал перерізати червону стрічку і запрошує присутніх на свято вулиці. Гостей зустрічають хлібом-сіллю.
Кожна вулиця нашого міста має свою неповторну історію. Ця вулиця особлива. Науковий співробітник музею ім.. О.В.Суворова Л.Ф.Даскал, мешканка цієї вулиці розповіла про легендарну долю полководця О.В.Сіворова, чиє імя носить вулиця. Увага слухачів прикута до фотовітражів «Суворов у пам’яті народній».
Бойові, патріотичні традиції воїнів наслідували ветерани Великої Вітчизняної війни. Їм, що вистояли і перемогли, сьогодні честь і шана. Це Михайло Якович Скороход, Іван Данилович Котов, Володимир Іванович Прокопов, Михайло Павлович Подвиг. Кожен з них – жива легенда минулої війни. Не всі змогли прибути на свято, але подяку за чисте і мирне небо, ясне сонце, за зелень парків і садів, за безхмарний день їм висловили усі мешканці вулиці.
А солістка Наталія Войцех виконала вальс Давіда Тухманова «Не можу забути». Ліричне сопрано посіяло смуток спогадів… Живі ветерани з сивиною на скронях залишаються сильними духом, прикладом національного патріотизму, нездоланими героями…
Зовсім невипадково пролунала пісня Юрія Антонова «На вулиці Каштановій», яку виконав лауреат Всесоюзного огляду самодіяльного художнього мистецтва, присвяченого 49-річчу Перемоги, ВІА РБК. Мова далі йшла про кращих людей вулиці, що вболівають за її зовнішній вигляд озеленюють, прикрашають. Серед них людина доброї і щедрої душі, почесна мешканка вулиці О.І.Македонська. в 1879 році її батько збудував будинок, у якому виросли його нащадки. І серед них Олександра Іванівна. Вона давно на пенсії, а роботу не залишає. Чи була в передових? На це запитання можна і не відповідати. Сумлінність, відповідальність, чесність, бездоганність – ось що характеризувало її у всі довгі роки життя та праці. Нецікаво було жити без роботи і Марті Петрівні Устиновій. З 1959 року вона – касир Очаківської філії Миколаївського агентства «Аерофлоту». Численні подяки, цінні подарунки, знак «Переможець соціалістичного змагання», Почесні грамоти, а сьогодні – червона стрічка, квіти, як ветерану виробництва.
Чудовою господинею вулиці, доброзичливою сусідкою, ласкавою матусею, майстром «Золоті руки», ударницею праці, нагородженою орденом Трудового Червоного Прапора, штампувальницею рибокомбінату Г.С.Даскал пишаються і мешканці вулиці, і доньки, і трудовий колектив. Вона вже на пенсії, а роботу свою не залишає.
На прохання розповісти , що визначало і визначає її життєвий шлях, Галина Семенівна гаряче промовила:
- До безтями люблю своїх дітей, місто, свій робочий колектив. А все це для мене – Батьківщина, моя сила, моє щастя. І віддаю їй усе без остатку. Бажаю і вам, мої друзі, такого ж повного життя під мирним небом нашої Вітчизни. Поздоровляю вас із святом вулиці! З великим задоволенням вітали її піснею, квітами, добрими усмішками учасники художньої самодіяльності, гості свята.
Від імені мешканців вулиці ведуча поздоровила Гришу Сойка, якому у травні сповнився рік. «Завжди пам’ятай, де ти народився», - наголошує вона.
Свято закінчилося підбиттям підсумків огляду-конкурсу на кращій двір і будинок зразково-показового і санітарного стану.
Ф.І.Віхерко, заступник голови міськради, вручив пам’ятні сувеніри Анастасії Кузьмівні Даскал (Суворова, 88) та Валентині Максимівні Івковій (Суворова, 117)».
В.І.Бондаренко
Газета «Чорноморська зірка» травень 1986 р.
подг. Сергей Кузнец
Газета «Очаківський тиждень» №111 от 11.09.2021 г.