Коли фазани оселилися на Очаківщині?
Природа нашого краю постійно змінюється. Одні види зникають – інші з’являються. Таким змінам часто сприяє людська діяльність. Саме завдяки людині в нашій місцевості оселився найекзотичніший і багатьом відомий, добре впізнаваємий – звичайний фазан. Історія появи та особливості життя цього птаха досить цікаві, тому розповімо про все по черзі.
Фазан – представник Ряду Куропопідібних родини Фазанових. Самці яскраво забарвлені, з довгими хвостами, вагою звичайно 1300-1400 г. Самки сіренькі, майже вдвічі менші – 850-900 г. Птахи мають гарний зір та слух, добре бігають та швидко літають, але на невеликі відстані.
Поява фазана на Очаківщині та загалом в Україні та інших країнах, де він раніше не мешкав, пов’язана з його штучним розселенням. Батьківщина фазанів – Азія, там європейці вперше побачили цих птахів на берегах р. Фазіс в місцевості Колхіда. Звідки й походить наукова назва птаха – фазан колхідський (Phasianus colchicus).
Звідти фазани були завезені як декоративні, а пізніше і мисливські птахи, у Європу і вперше з’явились у Греції, потім Римі, а пізніше і в інших країнах. Опис фазана є ще у грецького філософа Арістотеля (4 століття до нашої ери). Цікаво, що під час розкопок в Олівії знайдено рештки фазанів (датовані І тис. нашої ери), що може свідчить про те, що греки утримували їх як декоративних птахів.
Приблизно з Х ст. в Європі робились спроби розведення фазанів у парках заможних людей, де на них навіть полювали. Перші завезені в Україну фазани потрапили на волю випадково. В помістя О.В. Кочубея в Полтавській губернії в 1849 р. було завезено 10 фазанів, які в наступні роки розмножились у вольєрі та частково втекли на волю, де прижились.
У нашому регіоні розведенням фазанів почав займатися в 1880-х рр. відомий поміщик Ф.Е. Фальц-Фейн, засновник заповідника «Асканія-Нова», який робив спроби їх розселення у природу. Пізніше цю справу продовжено на державному рівні. Птахів випускали на Нижньому Дніпрі та в інших місцях. У 1920-х рр. фазани мешкали на Ягорлицькому куту на Херсонщині, де пізніше зникли.
В 1950 р. керівництвом держави була прийнята постанова про заходи по розвитку мисливського господарства України. Нею було передбачено на наступні 5 років план завозу та переміщення окремих видів в мисливські господарства. Українське товариство мисливців та рибалок цілеспрямовано зайнялось акліматизацією фазанів. В 1951 р. була організована перша експедиція в Казахстан, звідки фазанів везли цілий місяць залізничним транспортом. В наступні роки було зроблено ще кілька завозів. Під час транспортування багато птахів гинули або травмувались, тому було прийнято рішення про розведення птахів у вольєрах, що і було успішно зроблено.
Фазани у вольєрі
Перша спроба вселення фазана у Очаківському районі була зроблена, за даними орнітолога Чорноморського заповідника Т.Б. Ардамацької, у Волижиному лісі на Кінбурнській косі 56 років назад. У листопаді 1962 р. було випущено 12 самок та 8 самців. Оскільки зима була суворою, не зважаючи на підгодівлю, птахи перезимували погано. В липні 1963 р. було лише два виводка, а пізніше птахи зникли.
Фазан в руках хлопців
В 1964 р. в березні було випущено ще 92 особини фазанів амур-дарїнської форми на Солоноозерній та Івано-Рибальчанскій ділянках заповідника, що знаходяться на Кінбурнському півострові, але за межами Миколаївської області.
Нарешті, восени 1971 р. на Кінбурнську косу було завезено 200 птахів з Кізомиського держрозплідника. Вже наступного року вони загніздились, про що було повідомлено у газеті «Чорноморська зірка». Автор замітки Б. Прокофьев повідомляє, що це були польський та чехословацький гібриди звичайного фазана, сірого та чорного кольору з мідно-фіолетовим та чорно-бурим відливом.
На материковій частині району біля 200 особин фазанів було випущено у 1976 р. у мисливських угіддях поблизу радгоспів «Дніпро» та «Чорноморський», про що повідомлено на сторінках газети «Чорноморська зірка» Ф. Євсєєвим.
Пізніше птахів теж періодично випускали в різних місцях або вони тікали з вольєрів. Зараз фазани мешкають на Кінбурнській косі, а також в прибережній смузі Дніпро-Бузького та Березанського лиманів і в деяких інших місцях, де є плавні та чагарники. Мешкають вони і на території деяких сіл.
Фазани не утворюють пар. Самець обирає собі гніздову територію на якій токує та охороняє її від конкурентів. Токування починається з кінця лютого і триває біля 4 місяців. Самець повільно ходить по своєму току з піднятим хвостом та витягнутою шиєю, з зупинками, котрі супроводжуються криками «кек-кек». Після чого, він гучно хлопає крилами, що приваблює самок. Самець видає також багато разів тихий звук «гу-гу-гу». Чим гарніший фазан та гучніше кричить, тим більше самок приходить до нього «на побачення». Нам доводилось бачити і по 10 самок біля одного самця. Якщо на зайнятій ділянці з’являється інший самець, то між конкурентами виникають бійки.
Після побачення самка будує гніздо у вигляді ямки, вистеленої травою, серед трави, кущів, рідколісся, у плавнях, а інколи навіть на городах. У кладці звичайно 6-18 яєць, які вона насиджує 24-25 діб. Пташенята вилуплюються протягом доби та полишають гніздо.
Пташеня фазана
Самка їх супроводжує, гріє та охороняє. У віці трьох діб пташенята вже можуть підлітати на висоту 25-30 см та розпорошуватись при небезпеці. В 30-денному віці молоді фазанята вже пролітають до 30 м. У віці 4-5 місяців вони досягають розмірів дорослих птахів та переходять до самостійного життя. Якщо самка втрачає кладку, вона відкладає через деякий час нову, але з меншою кількістю яєць.
Пізно восени фазани збираються в зграї. Ночують птахи на деревах, в кущах та очеретах. Раціон фазанів різноманітний. Восени, взимку та ранньою весною вони живляться рослинною їжею, а в теплий період року переважно комахами та іншими дрібним тварини. На Кінбурнській косі спостерігали навіть випадок поїдання фазаном степової гадюки.
На Кінбурнській косі працівники НПП «Білобережжя Святослава» будують спеціальні годівниці, які у сутужні зимові періоди розчищають від снігу та залучають до підгодівлі фазанів учнів Василівської школи.
Природними ворогами фазана є лисиця, єнотовидна собака, шакал, великий яструб та деякі інші тварини. Потерпають фазани і від браконьєрів.
Вселення фазана є одним з вдалих прикладів збагачення природи нашого краю, в тому числі і водно-болотних угідь!
К.О. Редінов,
орнітолог РЛП «Кінбурнська коса»
та НПП «Білобережжя Святослава»