Коли фазани оселилися на Очаківщині?




Природа нашого краю постійно змінюється. Одні види зникають – інші з’являються. Таким змінам часто сприяє людська діяльність. Саме завдяки людині в нашій місцевості оселився найекзотичніший і багатьом відомий, добре впізнаваємий – звичайний фазан. Історія появи та особливості життя цього птаха досить цікаві, тому розповімо про все по черзі.

Фазан – представник Ряду Куропопідібних родини Фазанових. Самці яскраво забарвлені, з довгими хвостами, вагою звичайно 1300-1400 г. Самки сіренькі, майже вдвічі менші – 850-900 г. Птахи мають гарний зір та слух, добре бігають та швидко літають, але на невеликі відстані.


Фазан самець


Фазан самка


Фазан самець

Фазан самка

Поява фазана на Очаківщині та загалом в Україні та інших країнах, де він раніше не мешкав, пов’язана з його штучним розселенням. Батьківщина фазанів – Азія, там європейці вперше побачили цих птахів на берегах р. Фазіс в місцевості Колхіда. Звідки й походить наукова назва птаха – фазан колхідський (Phasianus colchicus).

Звідти фазани були завезені як декоративні, а пізніше і мисливські птахи, у Європу і вперше з’явились у Греції, потім Римі, а пізніше і в інших країнах. Опис фазана є ще у грецького філософа Арістотеля (4 століття до нашої ери). Цікаво, що під час розкопок в Олівії знайдено рештки фазанів (датовані І тис. нашої ери), що може свідчить про те, що греки утримували їх як декоративних птахів.


Фазан в польоті


Фазанка в польоті


Фазан в польоті

Фазанка в польоті

Приблизно з Х ст. в Європі робились спроби розведення фазанів у парках заможних людей, де на них навіть полювали. Перші завезені в Україну фазани потрапили на волю випадково. В помістя О.В. Кочубея в Полтавській губернії в 1849 р. було завезено 10 фазанів, які в наступні роки розмножились у вольєрі та частково втекли на волю, де прижились.

У нашому регіоні розведенням фазанів почав займатися в 1880-х рр. відомий поміщик Ф.Е. Фальц-Фейн, засновник заповідника «Асканія-Нова», який робив спроби їх розселення у природу. Пізніше цю справу продовжено на державному рівні. Птахів випускали на Нижньому Дніпрі та в інших місцях. У 1920-х рр. фазани мешкали на Ягорлицькому куту на Херсонщині, де пізніше зникли.

В 1950 р. керівництвом держави була прийнята постанова про заходи по розвитку мисливського господарства України. Нею було передбачено на наступні 5 років план завозу та переміщення окремих видів в мисливські господарства. Українське товариство мисливців та рибалок цілеспрямовано зайнялось акліматизацією фазанів. В 1951 р. була організована перша експедиція в Казахстан, звідки фазанів везли цілий місяць залізничним транспортом. В наступні роки було зроблено ще кілька завозів. Під час транспортування багато птахів гинули або травмувались, тому було прийнято рішення про розведення птахів у вольєрах, що і було успішно зроблено.


Фазани у вольєрі

Перша спроба вселення фазана у Очаківському районі була зроблена, за даними орнітолога Чорноморського заповідника Т.Б. Ардамацької, у Волижиному лісі на Кінбурнській косі 56 років назад. У листопаді 1962 р. було випущено 12 самок та 8 самців. Оскільки зима була суворою, не зважаючи на підгодівлю, птахи перезимували погано. В липні 1963 р. було лише два виводка, а пізніше птахи зникли.


Жінка з фазаном

 
Жінка з фазаном
 


Фазан в руках хлопців

В 1964 р. в березні було випущено ще 92 особини фазанів амур-дарїнської форми на Солоноозерній та Івано-Рибальчанскій ділянках заповідника, що знаходяться на Кінбурнському півострові, але за межами Миколаївської області.

Нарешті, восени 1971 р. на Кінбурнську косу було завезено 200 птахів з Кізомиського держрозплідника. Вже наступного року вони загніздились, про що було повідомлено у газеті «Чорноморська зірка». Автор замітки Б. Прокофьев повідомляє, що це були польський та чехословацький гібриди звичайного фазана, сірого та чорного кольору з мідно-фіолетовим та чорно-бурим відливом.


«Фазанам-зелену вулицю»

 
«Фазанам-зелену вулицю»
 

На материковій частині району біля 200 особин фазанів було випущено у 1976 р. у мисливських угіддях поблизу радгоспів «Дніпро» та «Чорноморський», про що повідомлено на сторінках газети «Чорноморська зірка» Ф. Євсєєвим.


«Фазани на Очаківщині»

 
«Фазани на Очаківщині»
 

Пізніше птахів теж періодично випускали в різних місцях або вони тікали з вольєрів. Зараз фазани мешкають на Кінбурнській косі, а також в прибережній смузі Дніпро-Бузького та Березанського лиманів і в деяких інших місцях, де є плавні та чагарники. Мешкають вони і на території деяких сіл.

Фазани не утворюють пар. Самець обирає собі гніздову територію на якій токує та охороняє її від конкурентів. Токування починається з кінця лютого і триває біля 4 місяців. Самець повільно ходить по своєму току з піднятим хвостом та витягнутою шиєю, з зупинками, котрі супроводжуються криками «кек-кек». Після чого, він гучно хлопає крилами, що приваблює самок. Самець видає також багато разів тихий звук «гу-гу-гу». Чим гарніший фазан та гучніше кричить, тим більше самок приходить до нього «на побачення». Нам доводилось бачити і по 10 самок біля одного самця. Якщо на зайнятій ділянці з’являється інший самець, то між конкурентами виникають бійки.

Після побачення самка будує гніздо у вигляді ямки, вистеленої травою, серед трави, кущів, рідколісся, у плавнях, а інколи навіть на городах. У кладці звичайно 6-18 яєць, які вона насиджує 24-25 діб. Пташенята вилуплюються протягом доби та полишають гніздо.


Пташеня фазана

Самка їх супроводжує, гріє та охороняє. У віці трьох діб пташенята вже можуть підлітати на висоту 25-30 см та розпорошуватись при небезпеці. В 30-денному віці молоді фазанята вже пролітають до 30 м. У віці 4-5 місяців вони досягають розмірів дорослих птахів та переходять до самостійного життя. Якщо самка втрачає кладку, вона відкладає через деякий час нову, але з меншою кількістю яєць.

Пізно восени фазани збираються в зграї. Ночують птахи на деревах, в кущах та очеретах. Раціон фазанів різноманітний. Восени, взимку та ранньою весною вони живляться рослинною їжею, а в теплий період року переважно комахами та іншими дрібним тварини. На Кінбурнській косі спостерігали навіть випадок поїдання фазаном степової гадюки.

На Кінбурнській косі працівники НПП «Білобережжя Святослава» будують спеціальні годівниці, які у сутужні зимові періоди розчищають від снігу та залучають до підгодівлі фазанів учнів Василівської школи.

Природними ворогами фазана є лисиця, єнотовидна собака, шакал, великий яструб та деякі інші тварини. Потерпають фазани і від браконьєрів.

Вселення фазана є одним з вдалих прикладів збагачення природи нашого краю, в тому числі і водно-болотних угідь!

К.О. Редінов,
орнітолог РЛП «Кінбурнська коса»
та НПП «Білобережжя Святослава»