Скопа - рідкісний птах ягорлицької затоки

2 лютого – міжнародний день охорони водно-болотяних угідь. Тема Всесвітнього дня водно-болотних угідь у 2015 р. - «Водно-болотні угіддя для нашого майбутнього».

Трохи історії. 2 лютого 1971 року у містечку Рамсар (Іран) було прийнято Рамсарську конвенцію, або «Конвенцію про водно–болотні угіддя, що мають значення головним чином, як середовища існування водоплавних птахів». Всього цю конвенцію признають 168 країн. Україна поновила своє членство у конвенції у 1996 р.

Зараз мережа ВБУ міжнародного значення в Україні нараховує 33 угіддя. Одне з них - «Ягорлицька затока», розташоване частково в межах Очаківського р-ну та заповідних парків Кінбурнської коси: регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса» та національного природного парку «Білобережжя Святослава». В межі угіддя, окрім акваторії, входить також кілометрова смуга суші з прилеглими озерами Кінбурнської коси. Величезна кількість води, різноманітність рослин, багата кормова база приваблюють на гніздування, годівлю, відпочинок тисячі птахів, серед яких і рідкісний хижий птах – скопа, про яку ми розповімо докладніше.

Скопа – належить до ряду Соколоподібних. Вона настільки специфічна, що виділена в окрему родину Скопових, котрий налічує 1 вид. Поширений цей птах по всьому світу у Північній та Південній півкулях, але нерівномірно. Скопу можна зустріти, наприклад, на Алясці і на півночі Африки, в Казахстані та Австралії. Вона заселяє практично всю Європу.

В Україні птахи зараз не гніздяться, хоча років 60 назад ще мешкали поодинокі пари. Досить часто скоп у гніздовий період відмічають на річках, в тому числі і дельті Дніпра. Інколи такі спостереження вважають доказом гніздування виду. Але нещодавно, провівши спостереження за скопами з супутниковими передатчиками, іноземні вчені встановили, що скопи починають розмножувати у віці від 3 років, а до цього часу тримаються у кормних місцях. Саме таких птахів і спостерігають в Україні. Чисельність цього виду у світі оцінюють у 460 тисяч особин, вона почала відновлюватись з 1970-х рр.

Під час міграцій скопа зустрічається по всій території країни. Переважно птахів бачать по долинам річок та на великих ставах. Через Кінбурнська косу та Березанський і Дніпро-Бузький лимани проходить пролітний шлях цих птахів, інколи в полі зору можна бачити 2-6 особин одночасно. Летять птахи протягом березня - квітня та серпня - жовтня.

Скопа птах строкатого біло–чорного забарвлення з бурим верхом. Вага коливається від 1,4 до 2 кг. Довжина птаха до 60 см, а розмах крил – до 180 см. Самки, як у всіх хижих птахів, більші за розмірами ніж самці. Птахи мають специфічні пристосування для риболовлі. Це порівняно довгі ноги, на кігтях у птахів є спеціальні гострі шипи, котрі допомагають тримати слизьку рибу. Оперення скопи змащується жиром і має водовідштовхуючі властивості, спеціальні носові клапани захищають ніздрі від потрапляння води при частковому занурені птаха у воду.

Гнізда птахи будують на деревах, в кладці 2-4 яйця. Цікаво, що в деяких країнах, наприклад, в США, для скоп, подібно як у нас для білих лелек, встановлюють спеціальні платформи на стовпах і птахи їх охоче займають. Причому гніздяться вони поряд з людиною. Нажаль, у багатьох місцях скоп відстрілюють, оскільки бачать у них конкурентів по рибалці. Про це свідчать непоодинокі знахідки мертвих скоп з кільцями, в тому числі і в Миколаївській області. Всі знайдені на Миколаївщині скопи були закільцьовані пташенятами на гніздах у Швеції та Фінляндії. Скопи живуть звичайно 8-10- років, окремі птахи понад 30 років!

Під час прольоту скопи часто полюють на рибу, вони дещо схожі на великих мартинів. В цей час скопи підлітають близько до людей. Цікаво, що птахи ловлять рибу, скоріш за все пелінгаса, навіть у Ягорлицькій затоці та прибережній смузі моря. Полювання має наступний вигляд. Скопа летить на висоті до 30 м над водою і виглядає здобич, інколи зависаючи на одному місці. Побачивши рибу, вона спускається вниз, і хапає її міцними кігтями, погружаючи ноги у воду інколи і занурюючись тулубом.

Потім, зробивши помахи крилами, піднімається у повітря. Звичайно скопи ловлять рибу вагою 150-300 г., але можуть піднімати в повітря і рибу вагою до 2-х кг. Описані випадки, коли в рибацькі сітки потрапляли великі рибини з залишками загинувших скоп. Це пояснюють тим, що скопа не змогла підняти дуже велику здобич і та її втопила. Біля 90 % харчового раціону скопи становить риба, але при нагоді птахи ловлять і водяних полівок, жаб та іншу здобич. Звичайно птахи роблять декілька  невдалих нападів доки піймають рибину.

Скопи скрізь малочислені, тому кількість риби котру вони виловлюють, ніяким чином не впливає на рибні запаси нашої держави. Скопа підлягає охороні, її внесено до Червоної книги України. Охороняється вона також у Білорусії, Російській федерації та інших країнах. Зауважимо, що в Фінляндії знищення скопи карається штрафом у 1692 євро.

К. Редінов,
орнітолог РЛП «Кінбурнська коса»
та НПП «Білобережжя Святослава»