1978 р. Герой дня – вулиця Шмідта
- Як пройти на вулицю Шмідта? – чемно звертались до очаківців гості міста і спрямовували кроки до постаті на постаменті, поли флотської шинелі якої вже кілька десятиріч овіває морський вітер. Сюди до пам’ятника П.П.Шмідту, йшли цього вересневого сонячного ранку і багаточислені мешканці Очакова. Адже цього ранку на вулиці, яка носить ім’я прославленого лейтенанта, - свято.
Прозоре осіннє повітря заповнено звуками маршів. Нових і старих. Ще тих, які знав і любив Петро Петрович Шмідт. Під ці урочисті звуки, карбуючи крок, до пам’ятника стає почесна варта. Це піонери Очаківської середньої школи №2, піонерська дружина якої носить ім’я П.П.Шмідта.
10 година ранку. Ведучий свята перетинає червону стрічку, що символічно закриває вхід до вулиці Шмідта з вулиці 50-річчя Жовтня. І ось, вже повз пам’ятник йдуть стрункі шеренги юнармійців школи №2, віддаючи салют пам’яті полум’яного революціонера.
За ними проходять працівники енергозбуду – підприємства розташованого на вулиці Шмідта., почесні мешканці вулиці, серед яких – чимало ветеранів війни і праці.
На майданчику, розташованому між клубом ім.. Шмідта і пам’ятником герою повстання, розпочинається урочистий мітинг. Перше слово надається людині, яка найбільш за всіх знає про славне життя й смерть бунтівного лейтенанта, яка свято зберігає ще найменші ознаки пам’яті про нього. Це директор музею Шмідта Л.І.Іващенко. Вона розповідає присутнім про історію вулиці, про ті її трагічні й величні сторінки, які пов’язані з перебуванням тут Петра Петровича, про будинок, в якому цар влаштував судилище над революціонером.
Слово надається голові виконкому міської ради депутатів Г.Є.Крамарено. Він говорить про значний внесок мешканців вулиці Шмідта в справу благоустрою міста Очакова. Григорій Євтихійович підбиває підсумки огляду-конкурсу на звання «Двір зразкового порядку». Переможцям конкурсу керуюча міського домоуправління Г.П.Гурова вручила грамоти. Серед тих, отримав їх – голови дворових комітетів В.Ожога (будинок №10), П.Штеменко та В.Громов (будинок №11), Я.Чечельницький (будинок №15), О.Шибінський (будинок №17). Всі вони – ветерани праці і війни. Разом з грамотами представники будинків-переможців одержують таблички «Двір зразкового порядку», які прикріплюються на означені будинки.
Свято розгоряється ще яскравіше, як розгоряється ласкаве вересневе сонце. Мешканці вулиці приймають рішення прийняти в ряди її почесних жителів заслуженого вчителя УРСР ветерана праці Якова Григоровича Іващенка. Під бурхливі оплески присутніх йому пов’язується через плече червона стрічка.
І знов на вулиці лунають урочисті звуки пісні С.Островського «Пам'ять». Під їх сумну і в той же час урочисту мелодію у пам’ятника Петру Петровичу Шмідту прямують учасники свята. В рядах тих, хто несе до підніжжя пам’ятника квіти, щоб вшанувати світлу пам'ять незабутньої людини – ветерани війни, передовики виробництва, піонери, комсомольці.
За традицією свято вулиці було насиченим різноманітними ритуалами – високо громадськими й естетичними за формою. Це і вручення перших паспортів учням школи №2 Є. Мельниковій, І.Ткач, М.Чабанову (цей ритуал провела начальник паспортного столу Л.С.Лоскутникова), і рапорт червоних слідопитів, і занесення до Книги пам’яті імен мешканців вулиці, загиблих в період Великої Вітчизняної війни.
Свято закінчується. Ще одне радісне свято нашого міста. Але довго його «героїня» - вулиця Шмідта квітне посмішками людей, для душі і думок яких був даний новий заряд радощів й бадьорості.
В.Блудова
Газета «Чорноморська зірка»
Газета «Очаівський тиждень» №114 от 28.12.2021 г.