Очаков Пансионат Надежда

Обережно! Смертельний вірус АЧС!




Що таке АЧС і чим вона небезпечна?

Африканська чума свиней (АЧС, Pestis Africana suum) — це заразне захворювання, деякі ознаки якого можуть розвиватися доволі швидко, але не завжди є специфічними для встановлення остаточного діагнозу (детальніше далі). Збудник АЧС — ДНК - сумісний вірус сферичної форми, що належить до родини Asfaviridae. Він дуже складний і проявляє значну генетичну мінливість.
Вірус АЧС заражає клітини імунної системи та стимулює продукування великої кількості специфічних антитіл, які, на жаль, не здатні до повної нейтралізації збудника. Це одна з основних причин, чому виготовлення ефективної вакцини проти нього наразі неможливе. АЧС достатньо легко передається від хворої до здорової тварини (як саме — далі), чому сприяє надзвичайна стійкість вірусу в навколишньому середовищі.
В умовах України лише домашні та дикі свині виду Sus scrofa можуть хворіти на АЧС. Усі інші тварини не сприйнятливі до збудника цієї хвороби.

Наслідки від АЧС

АЧС входить до переліку особливо небезпечних (карантинних) хвороб тварин, а також списку інфекційних та інвазійних хвороб тварин, затвердженого МЕБ (Міжнародне епізоотичне бюро) на 2015-ий рік. Наразі АЧС — одна з найнебезпечніших хвороб свиней, оскільки її занесення супроводжується:

- високою -смертністю серед ураженого поголів’я і значними економічними збитками, зумовленими відсутністю вакцини й необхідністю знищити все (навіть потенційно) інфіковане стадо чи поголів’я в населених пунктах у зоні захисту (у радіусі 3–20 км від епізоотичного вогнища);
- запровадженням спеціального режиму для свиногосподарств та обмежень у торгівлі продукцією свинарства, що впливає на ціни та доступність свинини для споживачів;
- комплексом витрат на проведення моніторингових і діагностичних досліджень, організацію профілактичних та ліквідаційних заходів, втратами внаслідок міжнародних торговельних обмежень, що запроваджують для недопущення розповсюдження АЧС.

Нещодавній спалах АЧС в агрокомбінаті «Калита» Київської області є яскравою ілюстрацією масштабів збитків від поширення захворювання. Лише прямі втрати від цього спалаху оцінюють у 200 мільйонів гривень. Господарство буде вимушене утримуватися від розведення свиней щонайменше півроку, а експорт свинарської продукції з країни в цілому чи з певних її регіонів буде тимчасово заборонено.

Смертність при АЧС сягає майже 100%

В Україні заходи з профілактики та боротьби з АЧС регламентовані «Інструкцією щодо профілактики та боротьби з африканською чумою свиней»* (далі — Інструкція) та складеними на її основі планами дій на районному та обласному рівнях. Згідно з чинним законодавством України, власники свиней та ветеринарні спеціалісти, які укривають відомості про випадки захворювання на АЧС, можуть бути притягнуті до адміністративної і навіть кримінальної відповідальності, залежно від тяжкості злочину та його наслідків.

Як виглядає АЧС і ЩО необхідно робити при підозрі?

Інкубаційний період короткий (2–12 днів) і супроводжується лихоманкою (40–42 °С) впродовж 48-ми годин перед проявом клінічних ознак (на відміну від класичної чуми свиней) та відсутністю інших симптомів у цей час. Більшість хворих тварин виглядають абсолютно здоровими й не відмовляються від корму (і лише незначний відсоток виявляє неспокій або ж, навпаки, постійно лежить). Клінічні ознаки (рисунок 4) проявляються, коли спадає температура: тварини демонструють ознаки слабкості (хитка хода, відмова від корму, ознаки спраги), збиваються в гурти, з’являються прояви серцевої недостатності, зокрема синюшність (ціаноз) шкіри, та обширні крововиливи (геморагії на шкірі та у внутрішніх органах). Поросні свиноматки, як правило, абортують, незалежно від терміну поросності на 5–8 добу після зараження чи на 1–3 добу лихоманки. На плодових оболонках і шкірі плодів часто реєструють крововиливи. Загибель хворих тварин настає внаслідок серцевої недостатності (набряк легенів через геморагічний діатез) переважно на 7–10 добу з моменту прояву перших клінічних ознак хвороби. Смертність при АЧС сягає майже 100%.

Ознаки хвороби, число вражених і загиблих тварин можуть варіювати залежно від шляхів, дози зараження та інших обставин і не завжди відповідають типовому опису перебігу цього захворювання. Підтвердження або виключення діагнозу на АЧС завжди потребує проведення лабораторних досліджень.

Проби на АЧС має відібрати лише кваліфікований фахівець, з урахуванням усіх обставин інциденту.

В.Г.Бабченко,
завідувач НКП у м.Очаків