Рекомендації щодо захисту культур від шкідників




Прогноз
фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту озимих культур у господарствах Миколаївської області
на квітень 2018 рок

В березні спостерігалася холодна погода з великою кількістю опадів у вигляді дощу та снігу. За даними Миколаївського обласного центру з гідрометеорології, середньомісячна температура повітря була на 1,5-2,2⁰С нижче норми та становила від 0,3⁰С морозу до 1,3⁰С тепла. Максимальна температура повітря в найтепліші дні підвищувалася до 14-17⁰С тепла, а мінімальна – на початку березня, становила 17-21⁰С морозу. Найбільше опадів випало в Первомайську – 105 мм (3 місячні норми), на решті території області – 62-92 мм (2-3 місячні норми). Відновлення вегетації відбулося в останній день місяця, що на 17-20 днів пізніше середніх багаторічних строків.

Загалом погодні умови зимового-весняного періоду сприяли перезимівлі шкідників, загибель яких за попередніми даними становитиме не більше 10-20%.  З підвищенням температурного режиму спостерігатиметься активний розвиток та зростання шкодочинності шкідників та хвороб.

ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ

Основну увагу в квітні слід приділити захисту посівів від клопа шкідливої черепашки, підгризаючих совок, бур’янів та особливо хвороб, розвитку яких сприяли погодні умови осіннього та зимового періодів.

Личинками хлібного туруна (жужелиця) за чисельності 0,5-1,0 екз./м² заселено 5-20% площ озимої пшениці, здебільшого по колосовим попередникам. Погодні умови обумовили в поточному році пізнє відновлення живлення шкідника, тому основний період його шкодочинності очікується в І-ІІ декадах квітня.

Першочерговим заходом для попередження пошкодження посівів туруном є проведення обстежень. При наявності 2-3 личинок/м2 проводиться обприскування посівів дозволеними інсектицидами. При локальному розповсюдженні шкідника допускається обробка осередків пошкодження з охопленням 10-15 метрової зони навкруги них, за повного розселення – обробляється вся площа.

Зимуючий запас клопа шкідливої черепашки складає 4,2, в деяких лісосмугах Баштанського та Єланецького районів осередково нараховується до 6-15 екз./м². Масовий вихід клопів на підстилку в місцях зимівлі очікується на початку ІІ декади квітня, а при встановлені середньодобової температури 17-18оС (ІІ-ІІІ декада квітня) розпочнеться переліт на посіви колосових культур. Спочатку шкідник зосереджуватиметься у крайових смугах посівів озимини, з поступовим розселенням по всій площі.

Пошкодження клопом викликатиме різке відставання рослин у рості і розвитку. За наявності 2-4, а на зріджених посівів озимої пшениці 0,5-1,0 екз./м² проводять обприскування дозволеними до використання інсектицидами. Зазначені обробітки важливо провести до початку масового відкладання яєць та активного живлення імаго.

Прогнозується осередкова шкодочинність злакових мух (гесенська, пшенична, шведська), зимуючий запас яких на території області переважно незначний. З підвищенням температури відбуватиметься заляльковування личинок, після чого розпочнеться активний виліт мух, що зазвичай спостерігається в І-ІІ декадах квітня. Через 5-10 днів після яйцекладки відбуватиметься відродження личинок, які пошкоджуватимуть рослини. Основну увагу необхідно звернути на ярі зернові культури в період сходів, де можливе формування осередків з підвищенною чисельністю шкідника. Друге покоління шведської мухи завдаватиме шкоду сходам кукурудзи. Сприятимуть розвитку мух тепла та суха погода.

Ефективність хімічних препаратів досягатиметься при обробці в період найбільш активного льоту шкідника. За наявності 30-40 мух/100 п.с. проводять обприскування крайових смуг або всього посіву інсектицидами згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

З ІІІ декади квітня можлива шкодочинність злакової листовійки, осередки якої знешкоджують дозволеними інсектицидами (ЕПШ 50 гусениць/м2).

В І декаді квітня розпочнеться заселення посівів злаковими попелицями. Прогнозується високий рівень шкодочинності даного виду шкідника, зимуючий запас якого формувався за відносно сприятливих погодних умов осіннього періоду. Окрім механічних пошкоджень, попелиці являються переносниками вірусних та мікоплазмових хвороб.

Повсюдно заселятимуть посіви та шкодитимуть хлібні блішки, зимуючий запас яких значно збільшився в порівнянні з минулим роком. Найбільшої шкодочинності вони завдаватимуть ярим колосовим пізніх строків посіву та рослинам на полях з малими запасами грунтової вологи.

Посіви зернових на початку місяця заселятимуть та пошкоджуватимуть також хлібні п’явиці, шкодочинність яких зростатиме за сухої і теплої погоди. Масова яйцекладка шкідника очікується в ІІІ декаді квітня. В осередках високої чисельності ймовірні значні пошкодження рослин, характерними ознаками пошкоджень п’явицями є продовгуваті наскрізні отвори на листовій пластині. В останні роки спостерігається суттєве збільшення шкідливості дано го виду шкідників.

За наявності, у фазі сходів-кущіння на посівах ярих та у фазу кущіння озимих зернових культур, смугастої хлібної блішки – 6-8 екз./м², п’явиці – 10-20 жуків/м2, попелиці – 100 екз./м² рекомендовано обприскування крайових смуг або всього посіву дозволеними інсектицидами. Метеорологічні умови осінньо-зимового періоду сприяли накопиченню та поширенню комплексу хвороб. В першу чергу очікується значний розвиток борошнистої роси, септоріозу та гельмінтоспоріозних плямистостей. Активне зараження рослин відбуватиметься з підвищенням температурного режиму, струмуватимуть розвиток захворювань тривала відсутність опадів та низькі температури.

Обприскування посівів проти хвороб проводять дозволеними фунгіцидами. Для забезпечення високого рівня захисту рекомендовано передбачити не менш ніж 2 обробки – перша у період кущіння-початку трубкування, другу - наприкінці періоду виходу в трубку-поява прапорцевого листа.

ЗЕРНОБОБОВІ КУЛЬТУРИ ТА БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ

Посіви гороху на протязі місяця будуть пошкоджуватися бульбочковими довгоносиками, зимуючий запас яких зріс в порівнянні з минулим роком та складає 1-3 екз./м². Шкодочинність жуків зростатиме за сухої і жаркої погоди. В ІІІ декаді очікується початок заселення посівів гороховою попелицею.

У відростаючих багаторічних травах повсюдно спостерігатиметься вихід із місць зимівлі та живлення бульбочкових та інших видів довгоносиків і шкідників.

Обприскування посівів проти довгоносиків проводять за наявності 10-15 жуків/м2 для гороху та 5-8 екз. для багаторічних трав дозволеними до використання препаратами.

ТЕХНІЧНІ КУЛЬТУРИ

Впродовж квітня на ріпаку шкодитиме комплекс шкідників - хрестоцвітні блішки, ріпакові листоїди, квіткоїди, прихованохоботники, оленка волохата, білани та ін.

Відродження личинок листоїда очікується на початку ІІ декади квітня, в залежності від погодних умов вони розвиватимуться 10-28 днів, живлячись при цьому листям. За надпорогової чисельності шкідник завдаватиме відчутної шкоди.

Шкодитимуть ріпакам хрестоцвітні клопи, висмоктуючи соки із листя і стебел, викликатимуть їх пожовтіння, а іноді і повну загибель. Шкодочинність зростатиме в посушливий період.

За температури +15°С ріпаки заселятимуть квіткоїди (ІІ-ІІІ декади). Самки відкладатимуть яйця в бутони, в яких через 5-12 днів розвиватиметься личинка, у молодшому віці личинки здатні переходити в неушкоджені бутони.

За масового розвитку і відсутності захисних заходів значної шкоди ріпакам, особливо ярим, завдаватимуть хрестоцвітні блішки, пошкодження якими іноді призводитимуть до загибелі всієї рослини. Активність блішок зростатиме в суху і жарку погоду.

Активне заселення посівів стебловим капустяним прихованохоботником очікується у І декаді квітня. З підвищенням температурного режиму, шкідник, після додаткового живлення, спарюватиметься та відкладатиме в стебла та черешки листя яйця, з яких через 5-12 днів відроджуватимуться і шкодитимуть личинки.

Протягом І-ІІ декад квітня спостерігатиметься живлення личинок ріпакового пильщика, завдаючи значного ушкодження рослинам. Під час цвітіння рослини ріпаку пошкоджуватиме оленка волохата (бронзівка).
Прогнозується підвищений розвиток хвороб, зокрема фомозу, борошнистої роси, плямистостей, поширенню яких сприятиме тепла та дощова погода.

Від хвороб посіви оздоровлюють обприскуючи дозволеними фунгіцидами. До початку бутонізації вегетуючі рослини від листоїдів, пильщиків, прихованохоботників, блішок та клопів за ЕПШ понад 3 екз./м² захищають дозволеними до використання інсектицидами. Проти квіткоїдів обробки необхідно провести до початку цвітіння ріпаку. Особливу увагу при цьому слід звернути на заходи щодо недопущення отруєння бджіл. Потрібно передбачити застосування малотоксичних для бджіл препаратів.

Сходам соняшнику основну шкоду завдаватимуть піщані мідляки, довгоносики, серед грунтових шкідників – дротяники і несправжні дротяники, подекуди личинки хрущів.

Очікується висока шкодочинність гусениць підгризаючих совок, особливо у південних районах області. Доцільним заходом при боротьбі з шкідливими організмами на ранніх етапах розвитку культури є проведення протруєння насіння, зокрема інсектицидними протруювачами.

Від посіву до змикання рядків для знищення грунтової кірки, бур’янів, шкідників та покращення фізіологічного стану рослин доцільним є суцільне боронування посівів на 3-4 день після сівби; боронування за появи 2-3 пар листків впоперек або по діагоналі поля.

За чисельності довгоносиків, піщаного мідляка, совок понад 2 екз./м² та інших шкідників посіви обприскують фосфорорганічними, піретроїдними препаратами або їх сумішшю.

Небезпеку посівам цукрових буряків становитимуть блішки, бурякова крихітка та довгоносики, які заселятимуть культуру з появою сходів. Літ довгоносиків відбуватиметься за температури повітря 20-25°С, що ймовірно спостерігатиметься в останній декаді місяця. За високої вологості повітря, зволоженості орного шару грунту, можливий розвиток коренеїду.

За надпорогової чисельності бурякових довгоносиків (звичайного 0,2-0,3, сірого 0,2-0,5 екз./м²), блішок (3-7 екз./м²), крихітки (1,5-2,5 екз./дм3 грунту), а також за сівби чи пересіву нетоксикованим насінням сходи цукрових буряків захищають дозволеними інсектицидами.

На посівах льону основну шкоду завдаватимуть льонові блішки, шкідливість яких зросте за посушливої сонячної погоди. Серед хвороб існуватиме загроза розвитку передусім антракнозу і кореневих гнилей, в меншій мірі інших захворювань. За чисельності блішок понад 10-15 екз./м² захищають обробки крайових смуг чи всуціль поля дозволеними до використання препаратами інсектицидної групи. Поширення і розвиток хвороб обмежують обприскуванням дозволеними фунгіцидами.

ОВОЧЕВІ КУЛЬТУРИ

Масове переміщення колорадського жука на поверхню грунту очікується на наприкінці І декади квітня, заселення сходів картоплі – в ІІ-ІІІ декадах.

Посіви цибулі заселятимуть та пошкоджуватимуть цибулева муха, масовий літ якої очікується в ІІІ декаді, та прихованохоботники. За наявності 3-4 яєць цибулевої мухи на 10% заселених рослин, прихованохоботника – 5-10 личинок на рослину або 2-4 жуків/м2 та інших шкідників, посіви (крім цибулі на перо) обприскують дозволеними інсектицидами.

ПЛОДОВІ НАСАДЖЕННЯ ТА ВИНОГРАД

При середньодобовій температурі 10оС на початку набухання - розпускання бруньок (кінець І декади) плодові дерева почнуть заселяти яблуневий квіткоїд та сірий бруньковий довгоносик.

В ІІ декади квітня можливе масове заляльковування плодових пильщиків (яблуневий, грушевий), літ яких очікується в кінці місяця.

Відбуватиметься також заляльковування гусениць яблуневої плодожерки, літ якої ймовірно розпочнеться наприкінці квітня, або на початку травня.

Повсюдно, із зростанням температурного режиму відроджуватимуться і шкодитимуть кліщі, попелиці, щитівки, несправжньощитівки, листоблішки.

За сприятливих погодних умов в кінці місяця можна очікувати на вихід гусениць яблуневої молі. Відродження розанової листокрутки прогнозується у ІІІ декаді.

Шкодитимуть жуки оленки волохатої, які мігруватимуть з культури на культуру залежно від термінів цвітіння. Загалом в поточному році прогнозується значне зростання чисельності та шкідливості цього виду шкідника.
Очікується значне ураження кісточкових культур хворобами, зокрема моніліозом та кучерявістю листя.

Розвитку моніліозу (моніліальний опік) сприятимуть висока вологість і помірні температури повітря 12-16°С. Масове поширення кучерявості листків персика обумовлюватиме прохолодна дощова погода (10°С), наявність туманів, рос. За температури повітря 18-25°С і значного насичення повітря вологою ймовірний масовий розвиток борошнистої роси.

На початку розпускання бруньок зерняткові сади захищають від листогризучих, сисних шкідників та хвороб препаратами на основі таких діючих речовин як тіаметоксам, диметоат, хлорпірифос + циперметрин з додаванням проти парші та інших хвороб фунгіцидів з такими діючими речовинами як ципродиніл, гідроксид міді, манкоцеб. У фазу відокремлення бутонів - рожевий бутон проти хвороб застосовують фунгіцидні препарати на основі дифеноконазолу, ципродинілу, тіофанат-метилу, з додаванням інсектицидів, дотримуючись чергування препаратів.

На початку розпускання бруньок кісточкових, у фазу рожевого бутона (персик, абрикос) проти хвороб проводять обприскування фунгіцидами на основі тіофанат-метилу, ципродинілу. Під час висування та відокремлення бутонів черешні, вишні, сливи (перед цвітінням) проводять комплексний обробіток фунгіцидами та інсектицидами, відразу після закінчення цвітіння обприскування повторюють, чергуючи препарати.

Літ метеликів першого покоління гронової листокрутки на виноградниках прогнозується наприкінці ІІІ декади квітня.

Під час проведення захисних заходів потрібно дотримуватися правил техніки безпеки та керуватися Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».

Головне управління держпродспоживслужби в миколаївській області
Управління фітосанітарної безпеки