Мідія або рапана
Кожен, хто відпочивав на Чорноморському узбережжі, бачив на березі красиві раковини молюсків або купував сувеніри, зроблені з них. Це рапани - черевоногі молюски, які в достатку водяться у водах Чорного моря. Але, виявляється, цей вид є злісним хижаком, який не так давно оселився в Чорному морі і завдає величезної шкоди місцевій екосистемі.
Молюски рапани є нащадками далекосхідних рапан, які спочатку мешкали в Японському морі. Але морські судна, що курсують по морях Світового океану, занесли цей вид в Чорне море, яке цілком задовольняло їх вимогам до середовища проживання. Вперше цей вид молюсків з роду рапан був зафіксований в Цемеської бухті поблизу Новоросійська в 1947 році, і цей рік вважається датою початку незворотних змін, які відбулися з екосистемою моря.
Потрапивши в прекрасні умови, де до того ж не знайшлося хижих видів, здатних стримувати зростання популяції, рапани швидко поширилися по всій акваторії Чорного моря. Якщо у себе на батьківщині, в водах Японського моря, цей вид ледь досягає 4-5 сантиметрів, то в водах Чорного моря цей вид, який до речі, має тепер окрему назву Rapana pontica, досягає 12-15 сантиметрів. Чисельність далекосхідної рапани регулюється морськими зірками, які на них полюють. Але в Чорному морі, на жаль, зірок немає, і навіть якщо їх сюди завезти, то вони тут не виживуть через занадто прісної води.
Рапани швидко освоїлися в Чорному морі і перейшли в активний наступ. Вони харчуються своїми побратимами (невеликими молюсками) і вельме ненажерливі. Їх жертвами найчастіше стають мідії та устриці, раковини яких рапани без праці зламують своєї мускулистої ногою. Особливо постраждала від хижака-прибульця популяція мідій.
Фахівці відзначають різке скорочення чисельності цих молюсків в мілководних затоках Чорноморського узбережжя. Крім того, скоротилася чисельність і інших видів молюсків.
Винищення мідій погано не тільки саме по собі. Справа в тому, що мідії грають найважливішу роль в екосистемі Чорного моря. Вони фільтрують морську воду, пропускаючи її через себе, і підвищують тим самим прозорість морської води. Цей показник дуже важливий для моря: чим вище прозорість води, тим на більшу глибину проникає сонячне світло, забезпечуючи існування водоростей, які виробляють кисень. Фахівці відзначають, що за останні десятиліття прозорість моря в деяких затоках знизилася з 10 до 3-5 метрів. Звичайно, на це впливає і забруднення моря під впливом антропогенних факторів, але скорочення чисельності мідій в цьому відіграє не останню роль. Крім ролі очищувача води, мідії служать кормом для інших мешканців Чорного моря. Таким чином, цей інвазивний вид ще й конкурує з місцевими представника морської фауни за харчові ресурси.
У Болгарії і Туреччини давно усвідомили всю небезпеку ситуації. У цих країнах розгорнута активна боротьба з рапаною : заохочується вилов молюска місцевим населенням, а також організовані спеціальні бригади, які займаються виловом хижих рапан.
Ринковий попит на рапану зростає з кожним роком та орієнтований переважно на експорт. Даний вид молюсків за вмістом білка в два рази перевершує м'ясо тварин, містить дуже багато йоду і фтору, ще більш приваблива для користувачів стає рапана тим, що виробництво по переробці практично безвідходне, черепашкам рапани теж знаходять застосування, їх перемелюють на борошно і додають в корм для птахів і тварин.
За останні роки в Україні промисел рапани у Чорному морі також набуває популярності та стає масовим. На промислі рибалки здійснюють видобуток рапани за допомогою ручного збору, підйомних пасток та драги Хижняка. Об’єм видобутку даного виду водних безхребетних зростає : у 2017 році вилов склав 1375 тонн, у 2018 році - 5480 тонн , отже майже на 4105тонн більше в порівнянні з 2017р. Тенденція на збільшення об’ємів добичі продовжується і на даний час.
Але нажаль для рибалок любителів добова норма добування рапани дозволяється одній особі на одну добу в кількості - 10 шт. , ця норма є застаріла та потребує перегляду в найближчий час.
Чорноморський рибоохоронний патруль