Біорізноманіття урочища Покровська коса
Тема Всесвітнього дня водно-болотних угідь (ВБУ) 2020 р., який відзначається 2 лютого, - «Біорізноманіття». Одне з ВБУ міжнародного значення - «Ягорлицька затока», розташоване частково в межах Очаківського району та знаходиться під охороною Чорноморського біосферного заповідника, національного природного парку «Білобережжя Святослава» та регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса». В межі угіддя, окрім акваторії, входить також кілометрова смуга суші з прилеглими озерами Кінбурнської коси, в тому числі і урочище Покровська коса, яка відділяє Ягорлик від моря.
Картосхема ВБУ Ягорлицька затока
Урочище Покровська коса є одним із найбільш цінних природних комплексів РЛП «Кінбурнська коса» та НПП «Білобережжя Святослава». Тут у досить доброму стані збереглися приморські природні комплекси. Крім того, ця місцина входить до меж території важливої для збереження птахів (ІВА-території) міжнародного значення «Ягорлицька та Тендрівська затоки» і є об’єктом Смарагдової мережі. Озеро Черніно, прилягаючі до коси акваторії Ягорлицької затоки та Чорного моря, а також частина коси віднесені в заповідну зону НПП «Білобережжя Святослава».
Суха коса
Шпиль сухої коси
Урочище Покровська коса має цікаве геологічне походження. За даними нашого земляка - географа Кривульченко А.І. урочище є частиною Покровського півострову та складається з основної Камбальної коси (має назви Ангарськ та Бабинка) та новоутвореної Сухої коси, розташованих поряд.
Картосхема ландшафтної структури Покровського півострова (автор Кривульченко А.І.)
Камбальна коса є відносно давнім і сталим утворенням, довжина її біля 2 км, ширина 250-450 м, площа 83,8 га.
Суха коса – сучасна, вкрай динамічна і суттєво зростаюча структура. На карті 1979 р. її ще не позначено. Площа цієї коси біля 30 га, довжина 3,3 км, ширина 20-200 м. Шпиль коси штормами переміщується поступово з заходу на схід та розривається на острівці.
Узбережжя моря в урочищі Покровська коса
Ботаніками, Деркач О.М. та Мойсієнко І.І., в урочищі виявлено 151 вид вищих судинних рослин. Ядро складають причорноморські та чорноморсько-азовські ендеміки, що потребують посиленої охорони. Серед них: житняк пухнастоквітковий, роговик Шмальгаузена, жовтозілля дніпровське, козельці дніпровські, мачок жовтий, бурачок Борзи, плодоріжка (орхідея) болотна, ковила дніпровська та катран морський. Місцезнаходження мачка жовтого та бурачка Борзи, внесених до Червоної книги України, на Покровській косі є єдиним і унікальними не лише на території Кінбурнської коси, а і в регіоні взагалі. Бурачок Борзи трапляється масово на площі біля 2 га. У середньому зростає 2-3 особини, а місцями до 7 особин на 1 кв. м. Загалом чисельність його популяції налічує кілька тисяч особин.
Бурачок Борзи (фото з Червоної книги України)
Мачок жовтий
На піщано-черепашкових нагромадженнях Покровської коси переважають осока колхідська, колосняк чорноморський, миколайчики приморські, волошка одеська тощо.
Всі ці рослини-піонери добре пристосовані до значного засолення та перевіювання пісків, високих літніх температур і бідності ґрунту, але дуже чутливі до витоптування та транспортних проїздів. Лише невелика кількість представників флори здатні витримати такі екстремальні умови існування.
Рослинність приморських пісків
Покровська коса є ключовим місцем масового гніздування і концентрації птахів під час сезонних міграцій та зимівлі. Вона підтримує існування пухівки (гаги), креха середнього, нерозня, малого крячка, кулика-сороки, пісочника морського та великого, кульона великого та середнього, чоботаря, орлана-білохвіста, пелікана рожевого та інших видів птахів занесених до Червоної книги України.
Орлан-білохвіст на узбережжі моря
Періодично утворюю колонії річкові, рябодзьобі та чорнодзьобі крячки. Найбільші скупчення птахів спостерігаються в південній частині кефальних озер Покровської коси та в акваторіях моря і Ягорлицьої затоки. В заростях маслинки вузьколистої скупчуються горобині птахи та постійно мешкають фазани.
Пташеня крячка річкового
Покровська коса - єдине місце регулярної зимівлі куликів.
Зграя куликів на узбережжі моря
В урочищі також мешкають занесені до Червоної книги України: гадюка степова та полози каспійський і сарматський. Серед рідкісних комах: емпуза смугаста, махаон, ктир велетенський та інші види. З інших тварин живуть: курганцева миша та мишка лучна, єнотовидна собака, лисиця, ящурка піщана, часничниця звичайна та інші. Постійно косу відвідують вовки, які перепливають і на прилеглі острови.
Вовк на кризі Ягорлицької затоки
Отже, Покровська коса має високу природоохоронну цінність для:
• збереження флори та фауни, у тому числі видів занесених до Червоної книги України та ендеміків;
• надзвичайно важлива територія для збереження птахів, як місця їх концентрації на гніздуванні, міграціях та зимівлі;
• збереження специфічних дуже вразливих приморських оселищ які охороняються Смарагдовою мережею;
• місце нагулу молоді кефалі.
Незважаючи на особливу цінність цієї території, Покровська коса зазнає впливу людини.
До загроз які значно підвищують антропогенне навантаження на природу та підвищують фактор турбування відносяться:
- проникнення окремих відпочиваючих в тому числі і на транспорті;
- намагання організувати на косі товарне сільськогосподарське виробництво, та виділення всупереч природоохоронного законодавства земельних ділянок (паїв) для цих цілей.
Розміщення наметів та транспорту в забороненому місці
Опосередкована загроза полягає в масовому поширенні на косі - маслинки вузьколистої. Проникнення цього не місцевого виду сприяє суттєвій зміні рослинного покриву, зокрема в взаємодії з грибами-актиноміцетами коренева система маслинки сприяє насиченню ґрунту азотом, а також створює неприродну тінь. Це сприяє проникненню на косу під пологом маслинки більш тіньолюбивих рослин, в тому числі і бур’янів.
Наростання Сухої коси сприяло проникненню хижаків на острова Круглий та Довгий. Це одна з причин того, що о. Круглий практично втратив значення як місце гніздування гаги.
Кілька років назад виникла ідея перегородити частину шпилю Сухої коси бар’єром від хижаків, але впровадити її не вдалось через технічні складності та відсутність коштів. Такий захід сприяв би успішному гніздуванню птахів, як на косі так і островах.
Заповідними парками проводяться природоохоронні заходи щодо збереження рослинного покриву та тваринного світу урочища Покровська коса – перлини Ягорлцької затоки та Кінбурнського півострова. Маємо надію, що ця територія і далі буде залишатись осередком біорізноманіття та слугуватиме окрасою Кінбурської коси.
К. Редінов
Науковий співробітник РЛП «Кінбурнська коса»
та НПП «Білобережжя Святослава»