Очаков Черноморская коса. База отдыха Дельфин

Ключові завдання органів рибоохорони у сфері охорони водних біоресурсів




Державна політика відіграє надзвичайно важливу роль у сфері охорони водних біоресурсів. Саме вона має на меті своєчасно виявляти назрілі проблеми розвитку, аналізувати їх, встановлювати причини виникнення, складність, суперечливість і знаходити шляхи розв’язання.

Державна політика останніх років стосовно рибогосподарського комплексу не сприяла забезпеченню конкурентоздатності галузі, збільшенню виробництва власної продукції. Для розв’язання проблеми по виведенню рибного господарства з кризового стану, та забезпечення його подальшого розвитку Указом Президента України від 16 квітня 2011 року було створено Державне агентство рибного господарства України, як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України.

Стратегічною метою Держрибагенства стало створення в Україні стабільної і ефективної системи, яка б забезпечувала контроль у сфері охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства.

Важливе місце у здійсненні цієї політики стало реформування органів рибоохорони: замість рибінспекторів, якість виконання обов'язків яких була приводом для недовіри з боку суспільства, українські водойми з грудня 2015 року став охороняти новий «рибоохоронний патруль» - орган з якісно іншими принципами і стандартами роботи. Нові співробітники пройшли відповідне навчання, атестацію, отримали сучасне матеріально-технічне оснащення – сучасні човни, автомобілі, прибори нічного бачення, ехолоти тощо. Для роботи нової служби по всій Україні залучаються кошти як держави так і іноземних донорів та міжнародних інституцій.

На сьогоднішній день реформування галузі вже досягло значних результатів. Спрощено умови ведення бізнесу та легалізації рибогосподарської діяльності, проведена масштабна дерегуляція: 1 дозвільний документ замість 5, які створювали підстави для корупції; створено умови для розвитку аквакультури та море культури; скорочено строк погодження та отримання дозвільних документів; запроваджено видачу дозвільних документів на промисловий вилов терміном на 5 років; змінено концептуальний підхід до промлову – замість квот в абсолютних величинах (в кілограмах) рибалки отримуватимуть частку від ліміту, зафіксовану у відсотках.

Ключовими завданнями органів рибоохорони є своєчасне виявлення і припинення порушення закону у сфері охорони водних біоресурсів. Дані завдання виконують працівники органів рибоохорони, які здійснюють постійний контроль та нагляд за дотриманням правил рибальства. Завдяки новому оснащенню (сучасні човни, автомобілі, біноклі та тепловізори) контроль відбувається більш ефективно, також розроблено низку планів з проведення спільних заходів з правоохоронними та природоохоронними органами та організаціями по веденню спільних рибоохоронних рейдів. Рейди здійснюються як пішим порядком так і з використанням транспортних та плавзасобів. Саме патрулювання території інспекторами заставляє рибалок замислюватися про недоцільність незаконної риболовлі, оскільки в будь-який час його можуть помітити. При виявленні факту порушення правил рибальства інспекторами складаються адміністративні протоколи на правопорушників та у встановлених випадках здійснюється притягнення до кримінальної відповідальності, порушення фіксуються за допомогою фото- та відео зйомки як допоміжних засобів запобігання правопорушень. Дана інформація доноситься через ЗМІ до громадськості, оскільки чим краще проінформоване населення про настання відповідальності за свої незаконні дії, тим більше осіб замислюються про недоцільність порушення закону.

Для вирішення проблем порушення правил рибальства в України Держрибагентство підготувало проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення правил рибальства та ведення робіт на землях водного фонду» (зміни до ККУ – ст. 249, КУпАП – ст. 85, ст. 85 (1), ст. 86-1, ст. 87, ст. 88 (3), ст. 90, ст. 91-2 та уточнення положень Законів України «Про тваринний світ» та «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»).

Україна щільно співпрацює з міжнародними партнерами, у 2016 році Держрибагентство активізувало роботу з Норвегією, Естонією, Румунією з питань реформування та модернізації у сфері охорони водних біоресурсів. В 2018 році Україна долучиться до участі у регіональному проекті ГКРС ФАО із спостереження за сталим використанням калкана в Чорному морі та моніторингу за діяльністю рибальських суден, залучених до його промислу. Сторони обговорили практичні аспекти реалізації пілотного проекту на зустрічі причорноморських держав-членів ГКРС ФАО та держав, що співпрацюють.

Всередині грудня 2017 року та на початку 2018 року представники Генеральної комісії з питань рибальства у Середземному морі (ГКРС ФАО) та Європейського агентства з контролю за рибальством (EFCA) провели навчання для українських рибоохоронних патрульних. Міжнародні експерти поділились з патрульними ключовими ефективними правилами інспекції рибальства.

Отже, основними елементами державної політики є нормативно-правова забезпеченість галузі; визначеність адміністративно-правового статусу суб’єктів у галузі рибного господарства; налагодження циклового процесу в галузі рибного господарства, що дає можливість риборозведення, збільшення і поліпшення якості рибних запасів водних біоресурсів; забезпечення міжнародного співробітництва в прийнятті конкретних рішень економічного, політичного, соціального характеру щодо розв’язання виробничих, промислових, наукових, економічних, організаційних, фінансових, правових, кадрових питань.

Чорноморський рибоохоронний патруль