31 жовтня – День Чорного моря!




В Чорному морі мешкає понад 2000 видів живих організмів. З нагоди Міжнародного  дня Чорного моря, який відзначається 31 жовтня, розповімо деякі цікаві факти про дельфінів та інших мешканців Чорного моря. Більшість з них постійно мешкають або спостерігались в  акваторіях Північно-Західного Причорномор’я та вод прилеглих до Кінбурнської коси.

Дельфіни

У водах Чорного моря мешкають три види китоподібних представлені ендемічними підвидами: афаліна чорноморська, чорноморський дельфін білобокий (звичайний дельфін, білобочка) та чорноморська морська свиня (фоцена, азовка). За нашими спостереженнями найчастіше в водах біля Кінбурнської коси трапляються азовки, рідше афаліни та дуже рідко – білобочки. Всі вони занесені до Червоної книги України, включені до Червоного списку Міжнародної спілки охорони природи і до додатків міжнародних природоохоронних конвенцій: Бернської, Боннської, Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення; а також до угоди про збереження китоподібних Чорного моря, Середземного моря та прилеглої акваторії Атлантичного океану.
Фахівцям та природоохоронцям важливо знати скільки дельфінів мешкає у Чорному морі та наскільки ефективними є заходи з їх охорони. Саме тому, науковцями з різних країн протягом 2019 р. обстежено близько 60 % загальної площі моря. В результаті досліджень чисельність дельфінів  загалом для моря оцінено щонайменше в 253 тисячі особин. Серед них біля 119 тис. білобочок, 94 тис. морських свиней, 42 тис. афалін. Чисельність найменших за розмірами китоподібних – фоцен, напевно є вищою, оскільки їх складно рахувати.
Результати дослідження свідчать, що стан популяцій чорноморських китоподібних за останні 20 років не погіршився, що втішає. Але у лютому 2022 р. розпочались та тривають військові дії у акваторії Чорного моря! Часті викиди мертвих особин на морське узбережжя дали підставу зоологу, доктору біологічних наук І.Т. Русєву припустити, що причиною цього прикрого явища є військові надводні та підводні човни, які використовують для навігації гідролокатори. Останні випромінюють сильні та низькочастотні сигнали, що вражають внутрішнє вухо дельфінів – орган навігації та слуху.  

Остаточну відповідь на питання, що спричинило масову загибель дельфінів у 2022 р., можна буде дати лише після проведення лабораторних досліджень. Про масштаби втрат в популяціях та групах дельфінів, що мешкають  у акваторіях України, науковці дізнаються згодом.
Ще цікаві факти про дельфінів.

Спинний плавець – «візитна картка» дельфіна для спостерігача. Він має риси настільки індивідуальні, що по ньому можна впізнати окремого дельфіна – так, як ми впізнаємо один одного в обличчя. Тому для дельфінів – афалін та білобочок, створюється міжнародна «паспортна база», де замість фізіономії – плавець. Така робота активно проводиться і в територіальних водах України.


Спинний плавець афаліни. Фото О. Гладіліної


Спинний плавець білобокого дельфіна. Фото О. Гладіліної (а) — ліворуч, (б) - праворуч

Серед дельфінів інколи зустрічаються особини з нетиповим забарвленням, наприклад, з проявами альбінізму. Саме таку тварину – «рябу афаліну» нещодавно спостерігали в водах Північно-Західного Причорномор’я.



Афаліна з проявами альбінізму. Фото О. Савенко та Ю. Батаєва


Морська черепаха

Знахідки морської черепахи у водах Чорного моря є неординарним явищем, тим паче в акваторіях Північно-Західного Причорномор’я. Біля о. Джарилгач (Херсонська область) в рибальську сітку у вересні 2020 р. потрапила морська черепаха  – логерхед, або головаста
черепаха (Caretta caretta), про що стало відомо науковим співробітникам Чорноморського біосферного заповідника З.В. Селюніной та П.В. Ткаченку.  Довжина панциру цієї особини сягала приблизно 75 см, вага – 38 кг. Відомо, що окремі особини можуть сягати ваги до 200 кг! Постійно цей вид черепах мешкає у Середземному морі та Атлантичному, Тихому і Індійському океанах. У Чорному морі відомі кілька знахідок поодиноких особин, починаючи з 1960-х років.


Морська черепаха піймана в Херсонській області біля о. Джарилгач

Левантський буревісник

Серед пташиного різноманіття, що використовує акваторії та узбережжя Чорного моря в період міграцій, зимівель, гніздування, є один суто морський вид – левантський буревісник, життя якого пов’язане з морською стихією.

Гніздяться птахи в Середземному морі на островах, а в Чорне море прилітають харчуватися та дорослішати. Статевозрілими буревісники стають лише на 5 році життя.

Буревісників можна спостерігати в морських акваторіях навколо Кінбурнської коси та інколи навіть в Дніпро-Бузькому лимані. В зграях бувають сотні  та тисячі особин. Птахи летять низько над водою, часто лініями, виглядаючи здобич навіть під час шторму. Частіше їх можна спостерігати в травні та серпні-вересні.

Буревісник має чорно-буре забарвлення верху, знизу – білий, розмах крил – 76–82 см. Між пальцями ніг є перетинки, а на дзьобі дві трубки.

Їжею буревісникам слугують зграйні риби. За рибою вони пірнають та можуть пливти під водою кілька десятків метрів. На суші їх не побачиш, відпочивають буревісники сидячи на воді.


Буревісник левантський біля узбережжя Кінбурнської коси. Фото Ю. Кодруля

Екзотичні та рідкісні риби

В акваторіях біля Кінбурнської коси, протягом останніх десятирічь, в уловах рибалок, науковим співробітником національного природного парку «Білобережжя Святослава» О.Є. Маркауцаном, знайдено такі рідкісні та екзотичні види іхтіофауни як: зіркогляд звичайний європейський, ошибень (змійка), смарида середземноморська, піщанка, пуголовка зіркова, морський півень, мала морська миша, окунь кам’яний, морський смугастий карась, спар золотавий, морський йорж, пеламіда, середземноморський миньок морський, пуголовка зірчаста, барабуля чорноморська та інші.

Розповімо про два види докладніше.

Морський йорж (скорпена), який належить до родини Скорпенових. Тримається переважно на дні, де підстерігає здобич: рибу, крабів, молюсків. Інколи живиться бурими водоростями  Особливістю виду є періодична зміна шкірного покриву (линяння), до 2 разів протягом місяця влітку, взимку – рідше. Представляє небезпеку для рибалок. В променях його спинного та деяких інших плавців розташовані ядовиті залози. Укол, який звичайно отримує людина при необережному поводжені з рибою, болючий, розвивається набряк, некроз у місці проколу. Ускладнення найчастіше пов’язані з приєднанням вторинної інфекції.


Скорпенові – морський йорж  та морський півень жовтий. Ілюстрація з книги А. Щербухи «Риби України»


Спар золотавий (дорада) цікавий тим, що у нього молоді особини у віці 1– 2 років при довжині тулуба біля 25 см є самцями, а більш дорослі – перетворюються на самок. Подібний герматофродизм спостерігається і в інших представників родини Спарових, наприклад,  в морського смугастого карася, але не всі особини змінюють стать протягом життя.


Спар золотавий. Ілюстрація з Вікіпедії.


В природних умовах спар живиться переважно рибою, рідше молюсками, ракоподібними та водоростями. Довжина тіла може сягати 70 см, вага – 13 кг.

*****
Морська екологічна система дуже чуттєва та динамічна.  Так, підвищення рівня солоності води у північно-західній акваторії Чорного моря сприяло появі нових видів риб та морської черепахи, які є постійними мешканцями більш солоного Середземного моря.

К. Редінов,
старший науковий співробітник РЛП «Кінбурнська коса»
та НПП «Білобережжя Святослава», зоолог

Використано матеріали та/або ілюстрації з наукових праць,
звітів О. Маркауцана, О. Савенко, З. Селюніної, П. Ткаченка, А. Щербухи,
автора та інтернет-ресурсів.