3 березня – Всесвітній день дикої природи
П’ятдесят років тому, 3 березня 1973 року було прийнято Конвенцію, що регулює міжнародну торгівлю рідкісними видами флори і фауни, відому як СІТЕС. Під міжнародною охороною на сьогодні знаходиться біля 5600 видів тварин і 30 тисяч видів рослин. Учасниками Конвенції є 180 держав, серед яких із 1999 р. і Україна. За ініціативою України 24.03.2021 р. до ІІІ додатку конвенції внесено 31 вид птахів та 1 вид рептилій.
Плакат присвячений 50 річниці прийняття Конвенції СІТЕС
20 грудня 2013 року 68 сесією Генеральної Асамблеї ООН прийнято резолюцію, якою постановлено відзначати 3 березня Всесвітній день дикої природи. Цей День являє собою унікальну можливість познайомитися з красою і розмаїттям форм дикої природи, а також підвищити свідомість та розуміння необхідності збереження видів дикої флори та фауни. Водночас, цей День покликаний нагадати нам про необхідність активізації боротьби зі злочинами проти дикої природи, масштаби яких під час війни є дуже великими та руйнівними.
З нагоди екологічного свята розповімо про європейську болотяну черепаху, яка охороняється, за ініціативою України, вищезгаданою конвенцією СІТЕС. Крім того, черепаха внесена до 2 додатку Бернської конвенції та Європейського Червоного списку і Червоного списку Міжнародної спілки охорони природи з категорією NT – «близький до загрозливого» та Переліку регіонально рідкісних видів тварин, що підлягають особливій охороні на території Миколаївської області. Також згадаємо і деякі інші види черепах.
Черепахи болотяні. Фото М. Шестакова
Болотяна черепаха належить до ряду Черепах, який виник на планеті Земля біля 250 млн. років тому, раніше за динозаврів. Ця тварина широко поширена в Європі, а в Україні мешкає найбільш чисельна популяція виду. В останні десятиріччя чисельність черепахи повсюдно зменшилась і процес цей триває далі.
Болотяна черепаха мешкає на Кінбурнській косі та материковій частині Очаківщини. На косі черепахи живуть у Ковалівській та інших сагах, копанках, прісних озерах та на узбережжі Дніпро-Бузького лиману. На материковій частині Очаківщини ми її спостерігали на Березанському та Бейкушському лиманах. Також вона зустрічається і на Бузькому лимані.
Ковалівська сага – місце масового мешкання болотяних черепах на Кінбурнській косі.
Рибохідний канал в урочищі Бієнкові плавні – місце мешкання черепах. Кінбурнська коса. Фото К. Редінова.
Черепаха вирізняється тривалістю життя – кілька десятків років. Хоча є інформація, що окремі особини доживали у неволі до 20–30 і навіть 120 років! Тварина тривалий час здатна перебувати під водою, але регулярно виходить на берег чи острівці або притоплені дерева, купини, каміння щоб погрітися.
Черепаха гріється на камені. Фото К. Редінова
Активна вдень, вночі спить на дні водойми. Її активність залежить, як і у інших плазунів, від температури повітря. Як правило, черепахи тримаються неподалік від водойми та при небезпеці миттєво пірнають на дно, де можуть закопуватись у мул.
Болотяна черепаха всеїдна тварина. Живиться у воді та на суші. У воді раціон зазвичай становлять молюски, личинки комах, дрібні ракоподібні. Інколи полює на рибу та земноводних, але хребетні тварини лише допоміжний корм черепах. На суші полює на комах та багатоніжок – мокриць, ківсяків. Може поїдати падло. Черепахи також споживають в малій кількості рослинну їжу (водорості та вищі рослини). При пошуку здобичі тварини користають зором та нюхом.
Зиму черепахи проводять у сплячці на дні водойми, котра триває приблизно з кінця жовтня – початку листопада до початку або середини березня. Статевої зрілості досягають у віці 6–8 років, при довжині панцира біля 10 см. Вага дорослих особин може сягати 1,5 кг, а довжина панцира звичайно не перевищує 20 см.
Загальний вигляд черепахи болотяної. Ілюстрація з книги О.М. Нікольського.
Цікаво, що у Скіфських курганах знаходили панцири черепах довжиною 30 см. Це означає що ці особини мали поважний вік. Самців від самок можна відрізнити по кольору очей, у самців вони червонуваті, а в самок – жовтуваті.
Парування проходить наприкінці квітня – на початку травня на суші або у воді. Самиця робить з травня по липень від 1 до 3 кладок за сезон. Парування відбувається лише раз на рік.
Самка черепахи мандрує до місця розмноження. Кінбурнська коса. Фото З.О. Петровича.
Самка відкладає по 5–12 яєць у неглибоку ямку, котру викопує у піску чи ґрунті. Перед далекою мандрівкою по суші, вона набирає в анальні мішки запас води. Після відкладання яєць, ямка закопується, за потреби пісок або земля змочується водою. Яйця самка відкладає на відстані від кількох десятків метрів до понад кілометра від водойми в якій мешкає.
Черепаха відкладає кладку. Фото з відеоролика Ю. Бишнева
Відкладання яєць болотяною черепахою. Вигляд яєць болотяної черепахи. (Фото Т. Дерябиной)
Розмір яйця біля 3 см, вага 7–8 г. Яйця болотяної черепахи вкриті твердою оболонкою, як у птахів. Інкубаційний період триває 60–110 діб.
Якщо інкубація проходить при температурі вище +30°C то вилуплюються лише самки, якщо нижче +27°C, то лише самці. Молоді черепашки мають розмір біля 2,5 см, при вазі біля 5 г. Не виходячи з гніздової ямки, черепашки риють нірки від неї та залишаються у них до весни. Живляться малюки поживними речовинами з мішка з жовтком, що залишається у кожного з них від яйця.
Черепашка. Кінбурнська коса. Фото tetiana2.
Кладки черепах розорюють хижі тварини, а самі вони можуть стати поживою для річкової видри та інших четвероногих хижаків; орлана-білохвіста. Пересуваючись по суші, черепахи ще більше наражаються на небезпеку. Вони можуть потрапити у природну пастку, в пащу хижака, під колеса автотранспорту чи просто до рук людини. До речі, відомий випадок, коли піймана черепаха залізла під педаль гальма в автомобілі та спричинила аварію. Кладки черепах розорює лисиця, єнотоподібний собака, шакал, вовк, дикий кабан та інші ссавці. У великій кількості від хижаків гинуть черепашата.
Зменшенню чисельності болотяної черепахи сприяло осушування боліт, а також збір малюків-черепашок для продажу любителям екзотичних домашніх тварин та вилов дорослих черепах для ресторанів. Інколи черепахи потрапляють у рибацькі сітки чи на гачок вудок. Раніше у Західній Європі черепах та їх яйця масово вживали в їжу, особливо під час посту. Оскільки їхнє м'ясо прирівнювалося до риб’ячого.
Для болотяної черепахи суттєвою загрозою є штучне вселення у водойми прісноводної червоновухої черепахи, яка утримується любителями екзотичних тварин. Остання походить з Америки та добре себе почуває у наших водоймах, де навіть розмножується та успішно зимує.
Червоновуха черепаха. АР Крим, 2021 р. Фото nastya_klimova.
Небезпека полягає в тому, що ця більш живуча черепаха витісняє нашу аборигенну – болотяну черепаху. Також вона є носієм небезпечної бактерії – сальмонели. Наразі нам невідомі факти мешкання червоновухих черепах на Кінбурнській косі та загалом у Миколаївській області. Але, наприклад, у м. Одеса та м. Кривий Ріг вони вже живуть у деяких водоймах.
Червоновухі черепахи на озері у м. Одеса. Фото petro_hruniuk. https://www.inaturalist.org/
Червоновуха черепаха внесена до першої сотні списку найбільш небезпечних інвазійних видів (видів – оселенців) тварин та рослин Європейського союзу.
Мешканцем півдня України в найближчий час може стати і сухопутна грецька черепаха, яка мешкає у природі південніше України. Підтвердженням цього є зустріч цієї черепахи влітку 2021 р. біля Ковалівської саги на Кінбурнський косі. Виявилось, що кілька років тому цю особину вже бачили біля с. Василівка. Впізнали її по отвору на краю панцира, який свідчив про те, що тварину раніше утримували у неволі на повідку. Таким чином, вона або втекла від господарів, або її випустили в природу.
Грецька черепаха. Кінбурнська коса, літо 2021 р.
Повернемося до болотяної черепахи. Щодо утримання цієї черепахи у неволі. Навіть при створенні ідеальних умов, а саме облаштуванні великого тераріуму, оснащеного лампами, фільтрами, обігрівачем та іншим устаткуванням, забезпеченні раціону харчування, тварина в неволі проживе значно менше ніж на волі. Правда відомі випадки, коли тварини в неволі доживали до 25–30 років і більше, але це винятки. Без належних умов черепахи живуть якийсь час у неволі, але поволі кволіють та гинуть.
Щоб привернути увагу людей до проблеми загибелі черепах, пов’язаних із впливом людської діяльності, «Американське товариство порятунку черепах» у 2000 р. заснувало «День черепах», який відзначається щорічно 23 травня.
Черепаха є символом повільності та мудрості, достатку, безпеки, плодовитості, фігурує в казках, легендах, прислів’ях та інших творах мистецтва, нумізматиці та філателії, геральдиці.
Золота монета НБУ з зображенням болотяної черепахи
Зображення болотяної черепахи на гербах громад Німеччини - Гоппегартен (1), Грюнхайде (3) та міста Сейріяй у Литві (2)
Статуетки у вигляді черепахи
Картина «Дресирувальник черепах», автор Осман Ханді-бей, 1906 р.
Будьте мудрими, не забирайте черепах додому та не підтримуйте торговців живим товаром, купуючи черепах. Пам’ятаймо, що черепаха є санітаром водойм, поїдає личинки комарів та слугує окрасою наших природних ландшафтів.
К. Редінов,
науковий співробітник РЛП «Кінбурнська коса»
та НПП «Білобережжя Святослава»
Використано матеріали з книг: Куриленко В.Є., Вервес Ю.Г. Земноводні та плазуни фауни України: довідник-визначник. К.: Ґенеза, 1998р.;
Петрович З.О., Редінов К.О. Краєзнавчий альманах «Кінбурнська коса». Миколаїв, 2020р. та інших книг і Інтернет-джерел.