Орнітологічна знахідка на Березанському лимані

В січні 2013 р. навпроти Табірної коси, орнітологи сфотографували дуже рідкісну «червонокнижну» качку – Савку. Як повідомив нам орнітолог заповідних парків «Кінбурнської коси» К.О. Редінов це спостереження дуже цінне, оскільки в наших краях поодиноких савок спостерігали лише двічі, востаннє в 1934 р.  на Дніпровському лимані в Херсонській області.

Він також розповів, що савки поширені в Південній Європі, Північній Африці, Середній Азії. В Україні до останніх років вони зрідка залітали, відмічено навіть кілька випадків гніздування. В останні 5-10 років савок почали зустрічати частіше, особливо у Криму та Приазов’ї, де взимку бачили навіть зграйки. Появу савок пояснюють зміною місць зимівель виду, відомих в Азії та на північному узбережжі Африки.

Савка має вагу 750-800 г. Для порівняння вкажемо, що вага селезнів крижня досягає 2 кг. Хвіст довгий, жорсткий, з 9 вузькими стерновим перами, дзьоб короткий, широкий, біля основи здутий. На задньому пальці шкіряста лопать. На сушу птахи майже не виходять, добре пірнають. Гнізда будують плавучі, подібно до пірникоз (норців), в кладці 6-8 великих яєць. Живляться переважно рослинною їжею, рідше водяними комахами, їх личинками та іншими безхребетними тваринами.

Ці качки потерпають через зміну місць їх проживання, потрапляють під постріли. Найбільшою загрозою для виду є те, що європейські савки почали схрещуватись з американськими савками (інший вид), котрі повтікавши з зоопарків, успішно розмножуються у природі. Іншими словами, один вид – поглинає інший. Ситуація з савками, є одним з багатьох прикладів, коли вид - оселенець витісняє корінного мешканця.

Маємо надію, що найближчим часом савки частіше будуть зупинятися в акваторіях Очаківщини.

Провідний фахівець з екоосвіти парку І. Форманюк