«Романтичні штудії» від миколаївських художників в Одесі

Ще живуть у пам’яті враження від Міжнародного пленеру «Очаків-український Барбізон», виставок у музеї мариністичного живопису ім. Р.Г. Судковського та воєнно-історичному музеї ім. О.В. Суворова, що свідчить про справжній розквіт мистецтва у нашому рідному місті.

Насправді, Очаків став першим у Миколаївській області по кількості та якості культурно-мистецьких заходів, продовження яких відбулося в Одесі, де зібралися всі художники двох Очаківських пленерів з Миколаєва, Одеси, Єревану, Чорноморська, щоб разом відсвяткувати Всеукраїнський День працівників культури та аматорів народного мистецтва. До того ж у Одеському літературному музеї було відкрито виставку миколаївських художників Анни Стефановської, Тетяни Рябенко, Валентина Меркулова та Юрія Дзінтарса під назвою «Романтичні  штудії. Метри живопису Миколаїва».

Ініціатором цього грандіозного заходу став офіційний та повноважний представник Української Ради миру на півдні України, голова Князівського Дому Горчакових в Україні, відомий меценат Андрій Горчаков.

Вернісаж проходив під патронатом Одеського міського голови Геннадія Труханова. Привітання від нього наголосила заступник директора Департаменту культури та туризму Одеської міської ради Людмила Крижалко, яка зосередила увагу  на значенні цієї події для відродження та популяризації  української національної культури та мистецтва, яка стала найвеличнішим подарунком до Дня працівників культури. З нагоди цього свята А. Горчакову  було вручено Почесну відзнаку Одеського міського голови «За заслуги перед містом».

Герой України, голова Українського посольства миру  Миколай Павлюк вручив Орден  миру голові правління Одеської регіональної організації Національної спілки журналістів України Юрію Работіну та заступнику голови обласної Ради миру Євгену Брилько. Приємно було прийняти нагороду від Юрія Работіна і мені – мешканці Очакова. Це – Диплом  другого ступеню 17 загальнонаціонального конкурсу «Українська мова – мова єднання» у номінації «Мовне багатоголосся» за публікації в періодичній пресі з питань духовності та культури, а також членський квіток Національної спілки журналістів України.

До речі,  на цьому святі  нагороди були вручені всім учасникам Очаківського пленеру – народним художникам України Миколаю Прокопенко та Юрію Макушину (м.Миколаїв), Заслуженим художникам України Ользі Котляровій-Прокопенко, Миколаю Вилкуну, члену правління Українського фонду культури Галині Мещеряковій, Галині Лєкарєвій-Нікітіній,  членам Національної спілки художників України Віктору Макушину, Тетяні Бродецькій, Олексію Зоркальцеву, Дмитру Жижину, Ігорю Терехову, Тетяні Харитоновій, Рузанні та Айку Овакімянам та ін. Почесними  дипломами Катерининської  Академії мистецтв (Німеччина) були  нагороджені професор Одеської національної  музичної Академії ім.О. Нежданової  Г.А. Поліванова, Народна артистка  Є.М.Дембська та Заслужена  артистка  І.М.Іванова, які стали легендами  музично-театральної Одеси, а Ідалія  Валеріївна замість вдячних слів заспівала всенародно визнаний гімн «Одесса – мой город родной», з яким увійшла у історію в 1957 році разом з Михаїлом Водяним у опереті І.Дунаєвського «Біла акація».

Поздоровлення з 70-річчям прийняв одеський художник, скульптор, реставратор, актор Алік Мирзоєв, який теж пам’ятає Очаківський пленер, як самий незабутній.

Дуже тепло згадувала про свій перший виступ в Очакові  майстер художнього читання, артистка Одеської філармонії  Олена  Куклова, сподіваючись на подальшу співпрацю. А нашу музичну школу, навіть, назвали музичним училищем, наскільки вразив рівень виконавської майстерності  та велика любов до музики, якою просякнуті стіни концертної зали.

Чому Очаків став таким привабливим для людей мистецтва? Думаю, завдяки міському голові Сергію Бичкову, відділу культури Очаківської міської ради та Андрію Горчакову, які разом змогли так організувати культурну та робочу програму пленерів, щоб захопити гостей нашою стародавньою історією. Багато вдячних слів пролунало у їх адресу з вуст діячів мистецтв. Навіть ті, хто ще не був у Очакові, виявили бажання познайомитися з цим дивним містом. І це неперевершена перемога – почути у Одесі такі слова вдячності до жителів Очакова, до керівників мистецьких закладів – музеїв, музичної та художньої шкіл, бібліотеки. Тепер треба завжди бути готовими до прийому поважних гостей.

Ну а виставка у трьох величезних залах літературного музею була представлена яскравими пейзажами берегів Південного Бугу з його різнотрав’ям та ретельно виписаними маками, люцерною, звіробоєм, кашками з декоративністю у виконанні, свого роду «етно-пейзажу» Анни Стефановської.

Крім талановитих картин Анна Стефановська представила ще й ескізи ручного ткацтва – авторські орнаменти в українських народних традиціях.

Тетяна Рябенко крім натюрмортів з персональної виставки у Очакові виставила багато нових робіт. ЇЇ квіти ніби благоухають своїми яскравими та різнокольоровими фарбами. І хоч її стиль ближче до імпресіонізму з його швидкоплинним враженням,  ці квіти легко відчутні і залишають  реальні та  незабутні  спогади. До того ж естетичне оформлення додає завершеності.

Юрій Дзінтарс знов представив Очаківські пейзажі, морські краєвиди, які вразили одеських глядачів, миколаївську архітектуру та два портрети – А. Горчакова та А. Овакімяна, виконані знов таки ж на Очаківському пленері.

Портрети та пейзажі представив також Валентин Меркулов з його витонченою манерою письма, легкими мазками та ненабридливими сюжетами.

Натюрморти представила його учениця – яскраві кавуни, гранати, яблука та сливи.

У такому складі вперше об’єднались діячі культури та мистецтва Одеси, Миколаїва, Чорноморська (Іллічівська), Очакова – у минулому Херсонської губернії. Ця історична подія стала культурною квінтесенцією, яка надихнула її учасників на нові творчі злети!

Світлана Робулець