2 лютого – Всесвітній День водно-болотних угідь (World Wetlands Day)
Заходи, які проводять у Всесвітній день водно-болотних угідь, покликані привернути увагу громадськості та урядів різних країн світу до цінності водно-болотних угідь для підтримання збалансованого розвитку нашої планети.
Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення переважно як місця проживання водоплавних птахів, була підписана 02 лютого 1971 року в м. Рамсар (Іран), з того часу відома як Рамсарська конвенція.
Основною метою цієї Конвенції є збереження та раціональне використання водно-болотних угідь як засобу досягнення збалансованого розвитку в усьому світі. Всесвітній день водно-болотних угідь було вперше відзначено в 1997 році.
Однією з основних умов приєднання країн до Рамсарської конвенції є створення хоча б одного Рамсарського угіддя на їхній території. Територію вибирають за складною системою критеріїв. Угіддя, оголошені державою Рамсарськими, Секретаріат конвенції вносить до Списку водно-болотних угідь міжнародного значення. Інформація про стан цих об’єктів міститься у базі даних Міжнародного бюро зі збереження водно-болотних угідь і постійно оновлюється.
У 1971 році Рамсарську конвенцію підписали 18 держав, у 2000 році –119, на цей час до неї приєдналося 159 держав. До Списку занесені 1869 Рамсарських угідь загальною площею 1 млн 836 тис. км2. На території Очаківського району та національного природного парку «Білобережжя Святослава» є таке угіддя - «Ягорлицька затока», площею 34000га., окраса міжнародного списку ВБУ України. Територія ВБУ включає акваторію Ягорлицької затоки Чорного моря з островами (Ягорлицькими – о. Круглий і о. Довгий та Кінськими), а також прилеглим до затоки узбережжями Кінбурнського півострова та узбережжя півострова Ягорлицький кут. Важливе місце гніздування, міграції, зимівлі, линьки водно-болотяних птахів.
Стан угіддя постійно знаходиться в полі зору наукових експедицій та працівників заповідних об’єктів. Серед таких варто згадати комплексну експедицію НПП «Білобережжя Святослава» та інституту Морської біології м.Одеса в липні 2017 рок, що підтвердила достатньо високу біологічну стійкість Ягорлицької затоки. Регулярні обліки птахів працівниками парку, до яких періодично залучались і учні Покровської та Василівської ЗОШ, підтверджують також відповідність критеріям яким повинно відповідати ВБУ «Ягорлицька затока».
Діти Покровської школи на обліку орлана-білохвоста
Як приклад позитивного науково - обґрунтованого втручання в життя вразливої водно-болотної системи, можна привести заходи на водно-болотному угіддю «Бієнкові плавні», яке розташоване на території Кінбурнського півострова в межах Національного природного парку «Білобережжя Святослава».
Бієнкові плавні після відновлення
Завдяки активним діям парку, ГО «Українське товариство охорони птахів», угіддя було відновлене і повернене до життя. Після розчистки каналів територія наповнилась прісною водою, що сприяло заходу карася, щуки та коропу на нерест, а разом з ними й повернення птахів.
На нерест в плавні
Для підвищення нерестової продуктивності плавнів на їх внутрішніх озерах встановлюються штучні гнізда для нересту. З цією метою, вже третій рік поспіль, парком проводиться акція «Від ялинки до ікринки», завдяки якій проводиться збір ялинок, що на весні використовуються в якості гнізд для нересту. Цього року в м.Очаків школярами зібрано 50 ялинок, учні Василівської школи зібрали 40 новорічних дерев.
Але, так робота з водно-болотним угіддям «Бієнкові плавні», позитивна динаміка стану Ягорлицької затоки є скоріш щасливим винятком із загального, в цілому негативному положення в яких знаходяться ВБУ на Україні. До загальних причин деградації водно-болотних угідь відноситься насамперед зарегулювання стоку басейнових річок та струмків, відповідно що приводить до замулення та заростання очеретом водного плеса, самовільна зміна конфігурації берегової лінії, незаконні забудова, забір піску та ін. Причинами зменшення біологічного різноманіття є браконьєрство, турбування птахів в гніздовий період, порушення режиму тиші рибалками, що здійснюють офіційний промисел, наростання тиску рекреації на прибережні комплекси, забруднення прибережної зони що носить в останній час постійний характер. І якщо, навіть браконьєрському лову, можна знайти якусь логічну причину – то зрозуміти тих особин що вивалюють свій непотріб на узбережні ділянки неможливо. Для цього достатньо пройти вздовж житлової забудови берега Дніпро-Бузького лиману в м.Очаків, по дорозі на с. Куцуруб і так далі до Дмитрівки.
Учні Покровської школи на обліку
Розуміючи що зараз, на жаль, безадресні заклики вже не діють хочеться звернутись до адміністрації оновлених територіальних громад. В питанні збереження водно-болотних угідь дійсно потрібно вже діяти по новому і це не питання відзначення чергової річниці ВБУ – це питання нашого з вами життя та виживання.
Відділ науки НПП «Білобережжя Святослава»