Білобережжя: основні здобутки, проблеми та перспективи

31 серпня 2014 року виповнюється 3 роки з дня створення національного природного парку «Білобережжя Святослава». Про основні його здобутки, перспективи розвитку розповідає його директор з часу створення Юрій Козловський.

Перший 2012 рік – це рік формування дирекції, штату, служби Державної охорони, науково-дослідних природоохоронних відділень. За цей рік, при мінімумі фінансування, парк забезпечив себе орендованою технікою, плавзасобами та приміщенням, в яких проведено необхідний ремонт. Рік початку рекреації, коли на той час монополіст з цього питання ДП «Очаківське ДЛМГ» в червні місяці категорично відмовився від неї на території Кінбурнської стрілки. В умовах браку фінансування в найкоротший термін було облаштовано дільницю та організовано її функціонування.

Активно задекларувала себе служба державної охорони, як через роботу науково-дослідних природоохоронних відділень, так і оперативної групи.

2012 рік – це рік широкого висвітлення проблеми відновлення гідрологічного режиму деградуючих Бієнкових плавнів. З цією метою за ініціативою парку було проведено Всеукраїнський семінар по водно-болотних угіддях міжнародного значення, в роботі якого прийняли участь провідні науковці та експерти по водно-болотних угіддях України. Наслідком стало рішення про прискорення робіт по врятуванню Бієнкових плавнів. Цей рік запам’ятався також тим, що працівниками парку не було втрачено ні одного з цікавих напрацювань регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса», а саме районного конкурсу «Край мій рідний», екологічної парусної регати на призи Кінбурнської коси та інших. Національний парк започаткував низку своїх заходів, маючи безпосередні історичні та культурні корені, пов’язані з Кінбурнським півостровом. Серед них відродження традицій «Ахіллового забігу», встановлення копії олтаря Ахілла в тому місці, де він був знайдений в кінці 19 століття, виставка картин місцевих художників в березові галереї Кінбурна та інші. Невдовзі після проведення заходу, завдяки пильності служби Держохорони було виявлено місце розташування однієї з найцікавіших пам’яток Північного Причорномор’я – затонулої давньогрецької галери з вантажем древніх амфор. Негайно парком було організовано І археологічну експедицію та посилено охорону на цій важливій ділянці.

Дирекцією парку була відпрацьована модель взаємодії з місцевою громадою, яка полягала в постійних контактах сільської ради, науково-технічної ради парку, що дало пройти непростий шлях від повного неприйняття самої ідеї створення парку до конструктивної взаємодії та співпраці в подальшому.

2012 рік – це рік перших розчарувань, коли парк пережив перший серйозний тиск на дирекцію та конкретно директора з метою встановлення іншої особи, що могла б організувати схему з незаконного вилову водних живих ресурсів на території півострову. Але наскільки був потужним, прозорим старт роботи парку, що на той час у одіозного Міністра екології Ставицького не вистачило рішучості звільнити керівника установи.

2013 рік пройшов під знаменом впровадження законодавчо унормованого природокористування на території національного парку. НПП з залученням провідних наукових спеціалістів розробив наукові обґрунтування та одержав спочатку ліміти та дозволи на майже всі види природокористування, які здійснювалися н території півострова. Серед них такі важливі для місцевих громадян, як сінокосіння, випас худоби, заготівля солі, грибів, очерету, штормових викидів зоостери та інших.

Окремо хочеться виділити дозволи на природокористування, які найбільш загострювали соціальне положення на території Кінбурнського півострова, а саме – регулювання чисельності диких тварин (вовка) та відновлення проведення традиційного рибного промислу (в 2012 році через неузгодженість в законодавстві та відсутність дозвільних документів в розряд браконьєрів потрапив власник останніх ставників на території району рибалка Маслюченко Б.П.). Ще у багатьох на пам’яті проблема з розповсюдженням вовків, яка загострилась в кінці 2012 на початку 2013 років, та знайшла своє відображення в чисельних скаргах та сюжетах практично всіх провідних ЗМІ України, так і ближнього зарубіжжя. Завдяки стійкості та послідовній позиції парку, конкретній роботі по регулюванню чисельності вовка в десятки раз зменшилось кількість нападів на домашній скот та тварин місцевих жителів.

В цьому ж році вперше за багато років було організовано та взято участь парку спільно з науковцями Інституту Південних морів (м. Одеса) в проведенні комплексної наукової експедиції по вивченню стану природно-заповідних акваторій Чорного моря та Ягорлицької затоки. За результатами експедиції встановлено характер динаміки цих водойм та парк ввійшов до міжнародних моніторингових програм контролю за станом водних акваторій Чорного моря. Знаковим виявився також приїзд та зустріч з Повноважним послом США Джоном Теффтом в рамках відзначення річниці Лиманської битви 1788 року та вшанування пам’яті побратима запорозьких козаків Джона Поля Джонса. Організована повторна експедиція спільно з спеціалістами Департаменту охорони підводної спадщини України на затонулу галеру, яка тільки підтвердила цінність знахідки та необхідність її подальшого вивчення. В рекреації запроваджено більш конкретний екологічний підхід до облаштування рекреаційних дільниць, роздільного збору та утилізації відходів, а також сучасних методів утилізації стоків. Рік також запам’ятався безперервним потоком перевіряючи, контролюючих та правоохоронних органів (14 перевірок).

2014 рік. Незважаючи на всю кризовість поточного року, парком ініційовано розробку спільної Програми по поліпшенню санітарного стану на території Покровської сільської ради. Розпочато низку практичних масштабних дій по очистці Кінбурнського півострову від чисельних минулорічних стихійних сміттєзвалищ, що проводилась як в рамках вже традиційної Всеукраїнської акції «Зробимо Україну чистою», «Я люблю своє узбережжя», так і поточної роботи відділень. Продовжено системну роботу по обліку та впливу на поведінку місцевої популяції вовка. В рамках розроблення Проекту організації території проведено низку технічних нарад з залученням представників місцевої громади щодо таких нагальних питань, як екологічні аспекти побудови дороги по півострову, залучення місцевого населення до рекреаційної діяльності парку, зонування території та ін. Знайдено можливість за рахунок позабюджетного фінансування для доопрацювання Проекту відновлення гідрологічного режиму Бієнкових плавнів та його негайного провадження, враховуючи катастрофічне пересихання плавнів в цьому році.

Можна було б ще багато перераховувати досягнень та надбань парку, чисельність складених протоколів та відшкодованих збитків, позитивну динаміку в надходженнях від рекреації, але хочеться зупинитися на головному – парк спрямований на конкретну роботу, може досягати ще більших позитивних результатів, незважаючи на катастрофічний брак фінансування, але потрібно розуміння і підтримка місцевих органів влади, громадських організацій та пересічних громадян, тому що він є дійсно цінним надбанням народу України і об’єктом гордості жителів Миколаївщини.

Директор НПП «Білобережжя Святослава»
Ю.І.Козловський